Основні традиції, яких слід дотримуватися на головне зелене свято
Трійця або Зелені свята — одне з дванадесятих церковних свят
З 4 червня 2023 року православні віряни і греко-католики України починають святкувати Зелені свята — друга назва тієї ж Трійці, одного з найбільших християнських свят, яке відзначається на 50-й день після Великодня. Цікаво, що давніша назва Трійці — Зелені свята, присвячена давньому культу рослинності (на Трійцю поширений звичай прикрашати житло зеленню). Пізніша християнська Трійця засвідчує пристосування свята до П’ятдесятниці. Загалом це свято має свою історію, традиції та унікальні народні прикмети.
Читайте також: Фалафель із зеленню — готуємо оригінальну страву на Трійцю
Історія свята
Загалом Трійця має свою особливу та унікальну біблійну історію, яка фактично, стала початком заснування християнської церкви. За біблійними переказами, коли минуло 40 днів після воскресіння Ісуса і десять днів після його вознесіння, апостоли і Пресвята Матір Божа знаходилися у світлиці на другому поверсі в будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віряни — вони не знали, що їм робити далі. Раптом кімната заповнилася небувалим шумом — немов вітри залетіли у приміщення. На кожного апостола і на Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Апостоли раптово заговорили на різних мовах, яких раніше не знали. Зчинився неймовірний галас, який привернув увагу мешканців Єрусалиму. Саме тоді Святий Петро вийшов на ганок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і вони можуть пророкувати. Апостоли вийшли на вулицю і почали свої перші проповіді на мовах інших народів. Того ж дня близько трьох тисяч людей охрестилися — так народилася християнська церква.
Головні традиції Святої Трійці
Насправді до Святої Трійці посинали готуватися з суботи і всі зелені свята мали цілком язичницьке підґрунтя та були, по суті, святом завершення весняного і початку літнього календарного циклу.
Так, у суботу, яку називали клечаною, домівку прикрашали зеленню: за ікони, лави, під вікна встромляли корінці та гілочки різних трав, на підлогу кидали запашні осоку, любисток, м’яту, лепеху, шавар.
У неділю спершу йшли до церкви. Адже це головна настанова християнського свята. А потім зазвичай йшли у ліс чи в гай грати, співати, хороводити і їсти все, що принесли з собою. Тобто, у сучасному розумінні, влаштовували пікніки.
До наших днів дійшов досить популярний звичай на Трійцю — плести вінки (обряди завивання дерев або вінків, «кумлення»). Займатися цим можуть тільки жінки і дівчата. Вважалося, що якщо хлопець побачить вінок, то буде біда. З готовими вінками можна було дізнатися, що чекає у майбутньому. Так дівчата йшли до річки і спускали їх на воду:
- куди вінок попливе — звідти і чекати судженого;
- якщо вінок залишився біля берега, то дівчина заміж не вийде;
- якщо потонув — дівчина найближчим часом помре.
Вінок не знімали з голови руками, а нахиляли голову так, щоб він сам впав.
Основні народні прикмети
- Якщо на Трійцю йде дощ — чекати багатого врожаю, теплу погоду без заморозків і багато грибів.
- Холодний день означає дощове та холодне літо.
- Якщо стоїть тепла погода — добре вродять огірки.
- Якщо на Трійцю прилетіли стрижі, то справжнє тепло попереду.
- Почала кукувати зозуля — настав час сіяти льон.
Текст підготовлено за наступними джерелами: ukrainky.com.ua, 1plus1.ua
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, як приготувати кускус з овочами та оливками. Цю східну страву точно оцінять у вашій сім'ї.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з відкритих джерел