Чи потрібна сила волі, щоб встояти перед смаколиками — думка нутриціолога

Є навіть спеціальна ділянка в мозку — дорсолатеральна префронтальна кора, яка за це відповідає. Поведінка людини залежить від зовнішніх та внутрішніх обставин. Зовнішні — це те, що відбувається із зовнішньої сторони черепної коробки; внутрішні — те, що відбувається в голові. Віктор Мандзяк на прикладі двох дівчат — Лєри та Свєти — спробував пояснити, чи важлива сила волі для схуднення. Зокрема, сама думка про тренування викликає в Лєри якийсь внутрішній спротив. Насправді, вона не раз пробувала худнути. Але на тих модних дієтах, які вона практикувала, відчувала себе голодною і обділеною у всіх радощах харчової промисловості, тому зривалась, картала себе за слабодухість і заїдала цей стрес. Лєра вже не вірить у свої сили, адже практика доказала — сили волі в неї нема.

А є Свєта, яка колись важила під сто кілограмів. Дівчина, знаючи, що поведінка людини, залежить від обставин, наповнила холодильник овочами, фруктами, нежирним м’ясом, рибою, молочкою та іншими продуктами, які дають достатню ситість відносно калорій. Свєта не тримає в хаті продукти «для душі» — солодощі, ковбаси, снеки. Ні, вона їх собі не забороняє, адже знає: чим більше ти собі щось забороняєш, тим більше тобі цього хочеться. Свєта тримає «їжу для душі» в магазині. І дозволяє собі такі продукти споживати дозовано, бо знає, що не тільки можна, а й треба, щоб не зриватись. Якщо в неї вичерпався денний ліміт «їжі для душі», а її доймає запах булочок з пекарні, Свєта нагадує собі про свою мету і дозволяє цьому потягу просто бути. Вона не жене бажання булочки від себе, і не кориться йому, адже знає, що це просто імпульс, і якщо йому не надавати значення, а просто дозволити бути, мозок невдовзі переключить увагу на щось інше. Світлана добре розуміє, що для того, щоб якась поведінка закріпилась та стала звичкою, ця діяльність має приносити задоволення. Вдома дівчина тренується з улюбленою музикою, в залі — з улюбленими друзями. Навантаження збільшує поступово. Їй подобається. Вона старається ходити хоча б 7 тисяч кроків щодня, бо читала про дослідження Маєра з висновком, що малорухливі люди переїдають: апетит перевищує енерговтрати. І їй ці прогулянки в кайф, адже у вухах улюблена аудіокнига, а на душі усвідомлення турботи про себе. Свєта не дурить себе відмовками на кшталт «я не маю часу», адже знає, що людина завжди знаходить час для того, що для неї цінно. Стрункість для неї — цінність і вона має на це час. До того ж, вона не нехтує сном, бо знає, що недосипання збільшує апетит і тягу до калорійної їжі. Світлана не вірить в лінь чи силу волі, вона поставила себе в умови, які призвели до втрати 38 кілограмів, і дозволяють їй зберігати результат вже три роки. І вона кайфує від цього та любить своє життя.

За словами фітнес-тренера, якщо і є якась сила волі, то твої невдачі в схудненні (чи отримані результати) — це результат того, що відбувається з двох сторін черепної коробки. Насправді сила волі є у всіх. Зазвичай люди, які сидять на дієтах, плутають відсутність сили волі та свою нездатність протистояти почуттю голоду. А наші думки, ідеї, переконання, знання, звички, оточення, наявність кросівок в коридорі і фруктів на столі — обставини, які керують нашою поведінкою. Важливо пам’ятати, що краще намагатися перетворити схуднення на приємне заняття.

Раніше Донбас24 розповідав, скільки годин слід спати при схудненні.