Вісім років «бомбили» культуру: Донецьк майже потонув у невігластві
Дедалі менше тих, хто пам’ятає, як до Донецька приїжджали зірки естради — і всі чималої величини. Ріанна, Бейонсе, Міла Йовович, Деміс Русос, Сабріна — та всіх не перерахувати. На відкритті «Донбас Арени» виступали українські співаки, яких приймали на ура, як до себе додому приїжджали російські зірки — їх теж зустрічали тепло. Концертне життя гордо било ключем — і це ми ще не розповіли про сольників у клубах, численних турне гуртів та артистів, концерти просто неба та про все інше, чим має бути наповнений сучасний мегаполіс.
Донецьк співав, грав, танцював, слухав оперу та переймався балетом, реготав у цирку та показував дива людського тіла на спортивних майданчиках, читав підшивки старих газет у бібліотеках та не вилазив з музеїв у вихідні.
У планах були будівництво трас для автоперегонів, нових льодових арен, капітальний ремонт театрів та цирку, палаців культури та молоді, навіть будівництво нових стадіонів.
Шахтарська столиця стрімко культурно розвивалася.
У 2014 році Росія вирішила, що розвиватися Донецьк повинен тільки в одному напрямку — у патріотичному угарі. Решта — від лукавого, навіть футбол. Ну не вважати ж подією ігри «чемпіонату днр», де змагаються команди з Іловайська та Ясинуватої…
Просто нічого не залишилося. Нічого.
Концерти
Новини «культурного життя» в окупованому Донецьку на сайті так званого «мінкульту ДНР»
Останній масштабний концерт у Донецьку припав якраз на період коронавірусу — у вересні 2020 року, що не завадило російському співаку Григорію Лепсу зібрати, як запевняють організатори, 70 тисяч осіб на головній площі Донецька (яка ледве вміщує 10 тисяч).
Те, що після концертної тисняви частина публіки вирушила прямісінько під апарати ШВЛ, а решта кашляла і температурила вдома, не особливо розголошувалося, але статистика «по короні» в ОРДО в ті дні зашкалювала.
Після цього російські виконавці камерно гастролюють палацами культури, лікарнями, військовими частинами.
З «найсвіжіших» виконавців жителі Донецька згадали лише Клаву Коку кілька років тому, яка виступала на тій самій площі, а потім гаряче заперечувала свій приїзд до Донецька.
Репери Гуф, Хаскі, «співачка» Чичеріна, незрозуміло хто Джигурда — власне, це весь концертний асортимент, та й ті давно вже не приїжджали, бо війна.
Треті та п’яті склади гуртів «Земляни» та «Міраж», окремі огризки колись відомих груп — теж не балують присутністю культурну публіку.
Ще тримаються на плаву місцеві групи (з тих, кого не мобілізували), але їхня вершина — годинний концерт в одному з небагатьох кафе чи ресторанів, що ще хоч якось працюють.
Як виглядає концертна афіша, у Донецьку вже почали забувати.
Театри
Донецький національний академічний український музично-драматичний театр
Театри, філармонію, той самий цирк — тепер треба сприймати через призму мобілізації.
Частина артистів уже згинула в окопах, хтось повернувся і намагається тепер повернути закляклим пальцям колишню легкість для гри на фортепіано або скрипці. Практично всі театральні трупи евакуйовані, але з початку червня адміністрація марно намагається викликати їх на роботу, загрожуючи звільненням у разі неявки.
Втім, влітку театри гастролюють і донецькі «театрали» поки не при справах. На офіційних порталах донецької муздрами та оперного — новини про виступи труп на патріотичних концертах та в лікарнях десь у Росії.
Цирк
Донецький цирк «Космос»
Цирк «Космос» поки що пропонує свою арену лише для фестивалю місцевих циркових колективів.
У сезон дає свою програму, або анонсує приїзду російських циркачів, нехай і не першого складу, але бували і з самої Москви. Але доки будівля цирку не отримає капітального ремонту, про будь-яку феєрію циркового мистецтва можна забути.
Будинку майже 55 років, він бачив ремонт лише один раз. 2013-го року було затверджено кошторис на реконструкцію — і 2014-го все закінчилося. 2023-го росіяни начебто обіцяли провести ремонт, але…
Швидко казка розповідається, та довго справа робиться. Донецьк — не Маріуполь, тут за місяць не «виганяють» будинки від фундаменту до встановлення унітазів. Та й з якістю можуть бути питання.
Втім, донеччани вже звикли не сприймати серйозно всі запевнення окупаційної влади про швидкий ремонт цирку, палацу молоді «Юність» та льодової арени «Дружба».
Все це перетворилося на локальні меми, що повторюються раз на пів року з новою (збільшеною) цифрою витрат на відновлення.
Схоже, незабаром дешевше буде збудувати нові будівлі.
Музеї
Донецький історико-краєзнавчий музей
Квінтесенція російського «патріотизму» — саме тут. Якщо є верхня точка рівня демонстрації лояльності до росії — вона буде у цих залах. Можливо, цим і пояснюється відсутність відвідувачів у цих установах.
Нічого нового у культурному плані вони запропонувати не можуть, а ось якусь експозицію на тему гуслів як народного інструменту рф — будь ласка. У музеї Великої Вітчизняної війни виставки взагалі не змінювалася з моменту відкриття.
І так, художній музей у Донецьку так і не отримав нового приміщення, яке йому було обіцяно не раз. Річ у тім, що музей розташований на першому поверсі будівлі, де за стіною — дитячий садок. Таке сусідство вже не раз виливалося в аварійні затоплення музею та сховищ, а близькість будівлі до ОДА («Будинок уряду») теж не додав йому безпеки. У 2014 році після вибуху на площі перед ОДА музей залишився без шибок. Здавалося б, ось він шанс! Але ні — шибки вставили і про музей забули.
Нові колекції картин, предметів побуту, інших експонатів, що відображають культурні пласти та течії — цього всього в Донецьку, на жаль, немає. Вивчені вздовж та впоперек картини дивитися давно нецікаво.
Читайте також: Похмуре… чтиво: про що пишуть газети в окупованому Донецьку
Кінотеатри
Кінотеатри працюють, хоча масового глядача теж немає, тому, буває, що крутять фільми та мультики для 5−7 осіб.
Першість віддається дитячим анімаційним фільмам з-за кордону (о жах!), Пара російських мультиків про Ягу і турбозаврів губляться в сонмі Людин-павуків, Русалочок, псів Мармадюків та інших таємниць Вальверде, знятих у США, Іспанії, Великобританії.
З фільмів крутять, звичайно ж, «Виклик» — російську стрічку, зняту в космосі, і «Дихання» — російську стрічку про коронавірус.
Водити дітей на мультфільми, розуміючи, що в будівлю кінотеатру може прилетіти снаряд — ще те «задоволення». Тож особливо й не водять.
За рахунок чого виживають кінотеатри у Донецьку — схоже загадка для них самих.