Табір у концтаборі. У Донецьку хочуть збудувати ще одну в’язницю — тепер для «нелегалів»
В окупованому Донецьку днями було створено «міжвідомчу робочу групу з питання створення в „днр“ пункту тимчасового утримання іноземних громадян та осіб без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню за межі території російської федерації, депортації чи реадмісії».
Під такою довгою назвою навряд чи ховається звичайний пункт тимчасового розміщення (ПТР), в якому раніше, у мирні часи, поміщали відловлених «гостей» з Африки, Азії чи республік Кавказу, яких біс авантюризму заніс до шахтарської столиці без документів і віз.
Такий ПТР був, наприклад, у Шахтарську Донецької області, і перед війною (2014 року) його навіть збиралися розширювати, бо гостей прибувало.
Донбас24 розбирався у так званих нововведеннях, та що чекає людей після їх реалізації.
Спроба залякати
Отже, у Донецьку хочуть збудувати справжній фільтраційний табір для тих, хто відмовився отримати паспорт рф. І оскільки інших проблем в окупантів явно більше немає, донеччани потроху розмірковують: чи встигнуть окупанти збудувати цей табір до того, як у Донецьк зайде «міграційна служба ЗСУ». І якщо так, то чи депортуватимуть на територію, підконтрольну Україні і чи не шанс це виїхати з окупації безплатно, а не за 250−300 доларів з людини, як беруть зараз перевізники.
Не хотілося б помилитися, але, схоже, деякі донеччани… перестали боятися. Або страх перейшов у байдужість, що ховається під маскою сарказму. Хоча, найімовірніше, перше. За ці дев’ять років люди настільки втомилися від обману, заборон, підозр, переслідувань, ненависті, що, говорячи народною мовою, «забили» на всі укази.
«У 2014 році ми були диверсантами та коригувальниками, у 2015-му — заслані шпигуни, зараз ми особи, які підлягають депортації через відсутність документів. При цьому українські документи ще дійсні (крім угод з нерухомістю) і начебто до зими тут ще актуальні. Але „влада“ вимагає до липня вже отримати паспорти, бо у вересні якесь голосування, якісь вибори в росії й треба буде зобразити електорат. Я думаю, указ про будівництво фільтраційного табору — це спроба залякати людей. Але, щиро кажучи, я мало бачу тих, хто злякався», — ділиться думками з «Донбас 24» донеччанин, співробітник промислового підприємства Анатолій Петренко (ім'я змінено з метою безпеки).
Беріть паспорт — не беріть паспорт
Донеччани отримують російські паспорти, проте далеко не всі бачать цю подію як знакову. Ті, хто найголосніше кричав «Росія! Росія!» 2014-го року, вже або мав паспорти з двоголовим птахом, або помчав їх робити ще кілька років тому. Зараз у чергах у міграційних службах стоять ті, кому вже прямо погрозили проблемами — начальство на роботі чи занадто пильні сусіди.
«Ну, а потім зі спокійною душею викинути!» — каже «Донбас 24» співрозмовник, котрий кілька днів тому став власником такого паспорта. Адміністрація його підприємства викликала його та ще кількох таких же впертих на розмову, та «задушевно» пояснила, що якщо протягом двох тижнів вони не отримають паспорти, це розглядатиметься як співпраця з ворогом. З усіма наслідками, зрозуміло.
«Ми послухали українських політиків, хоча вони говорили різне: то „беріть паспорт, не ризикуйте“, то „виїжджайте, не беріть паспорт“. Відразу видно, що хтось не знає, що таке виїхати з дому в нікуди. Поки є свій дах над головою, є робота — мало хто зрушить з місця», — продовжує співрозмовник.
Обличчя садизму
Чому потенційного концтабору донеччани не те щоб зовсім не бояться, але ставляться до цієї ідеї скептично, ми вже сказали вище.
Є ще одна версія: якщо «днр» чи росія вирішать зобразити правову державу, то їм доведеться попітніти.
Всі ці процедури — депортація, видворення, реадмісія — передбачають засідання судів, слідчі дії та інші бюрократичні процедури, які зазвичай затягуються тривалий час. І весь цей час доведеться якось утримувати «нелегалів» у цьому ПТР, годувати, як мінімум охороняти, стежити… Хто всім цим займатиметься?
«Але це звичайно, тільки в тому випадку, якщо вони хочуть пограти у законність. Цілком імовірно, що це може бути аналог в’язниці „Ізоляція“ або тортур „мгб“. Промислова зона у Донецьку величезна, знайти якісь приміщення для утримання „нелегалів“ можна легко. Та сама „Ізоляція“ у Будьонівському районі — у промзоні, де мало хто ходить…», — вважає Анатолій Петренко.
ПТР у Шахтарську
Такі ПТР схожі на катівні
Із цього табору планується «видворяти людей за межі російської федерації». Як і куди — не говориться, але це може означати і до найближчого яру, щоб не мати багато мороки. Бо важко уявити собі терористів чи окупантів, які акуратно садять мігрантів до автобусів та відвозять на найближчий пункт пропуску з Україною. Хто витрачатиметься на бензин та поїздку по зоні ризику?
Залякування донеччан набуває абсолютно садистських рис. З одного боку — нічого несподіваного, з іншого — це може свідчити про початок агонії перед усвідомленням того факту, що влада окупантів зазнає краху.
Ну візьмуть російський паспорт донеччани, ну прогундосять гімн і присягу, думаючи тільки про те, як би швидше це закінчилося — і що?
Ні гордості, ні честі, ні слави цей документ не дає. А горить він, напевно, добре…