Повномасштабна війна та діти: як зрозуміти, що малеча має стрес та психологічну травму
Після року активних бойових дій дорослим вже стає важче зрозуміти психологічний стан дітей
Велика війна, що триває вже понад рік, суттєво вплинула на життя українців: як фізично, матеріально, так і психологічно, ментально. Страждають від цього, звісно, не тільки дорослі, але й діти. У перші місяці активних бойових дій батьки дуже пильно слідкували за станом та тим, як їхні дочки та синочки адаптуються до страшних подій, однак з плином часу така самостійна діагностика стала складнішою.
Щоб допомогти дорослим розпізнати наявність певних психологічних проблем у дітей внаслідок війни, Донбас24 разом із платформою «Бережи себе» нагадує «червоні прапорці», які мають насторожити батьків.
Говорити про війну з дітьми, звісно, не просто можна, але й варто. Однак важливо робити це дозовано та зрозумілою малечі мовою (в залежності від віку). Замовчування ж цієї теми може викликати занепокоєння, адже дівчатка та хлопчики не розумітимуть, що відбувається навколо, окрім того, це не дає можливості опрацювати травматичний досвід.
Також важливо говорити й про майбутнє, а ось відкладати життя «на потім» — невдалий варіант. Нехай маленькі українці та україночки продовжують рухатися в напрямку своїх цілей та мрій. Краще, якщо їм допомагатимуть у цьому батьки — власним прикладом.
Симптоми стресу внаслідок травматичних подій можуть відрізнятися у дітей різного віку. Зокрема, це може бути зниження когнітивних функцій, регрес навичок. Серед них:
— відмова їсти та вдягатися самостійно;
— уникання спілкування;
— порушення сну та апетиту;
— страх відпустити батьків;
— дітям стає важче фокусуватися та запам’ятовувати матеріал;
— дитина тривалий час не може адаптуватися до нових побутових умов.
Батькам важливо бути послідовними та логічними в своїх діях, говорити з дітьми та запитувати їх про думки, відчуття і емоції. Також за будь-яких обставин треба намагатися окутати малечу відчуттям турботи та безпеки, дотримуватися режиму дня, створювати умови для відпочинку та розвантаження.
«Також діти можуть ставати агресивними, роздратованими, гіперзбудженими або навпаки, загальмованими. Можуть спостерігатися і депресивні стани, головні болі, болі в шлунку, енурез (неусвідомлений акт сечовипускання), енкопрез (нездатність контролювати акт дефекації)», — додають автори «Бережи себе».
Якщо ви помітили, що в поведінці дитини вас щось хвилює чи насторожує, не варто зволікати зі звертанням по медичну допомогу. При чому, слід почати з виключення фізичних проблем, отримавши консультацію педіатра чи сімейного лікаря. А далі (за потреби) — звернутися до психолога чи психотерапевта.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, як допомогти дитині пережити тимчасову розлуку з батьком-військовим.
Фото: з відкритих джерел
Важливо: будь-яка інформація медичної тематики, розміщена на сайті Донбас24, носить інформаційний характер і не являється рекомендацією. Застосування будь-яких медичних препаратів повинно бути узгоджене з лікарем.