«Спершу спитали, хто такий Ленін»: прикордонниці з Маріуполя розповіли про полон та бої за місто (ВІДЕО)
Захисниці Маріуполя пережили жахи «Азовсталі» та місяці неволі в росіян
Прикордонниць маріупольського загону Олександру та Аліну початок повномасштабного військового вторгнення рф застав на бойовому чергуванні в торговельному порту міста. Жінки були разом з першого дня великої війни, разом вийшли з «Азовсталі» в травні та разом повернулися на Батьківщину під час обміну полоненими.
Про захист Маріуполя та місяці неволі Олександра та Аліна розповіли Державній прикордонній службі України, передає Донбас24.
«Коли „прилітало“ біля нас, бункер колихався»
Початок повномасштабної війни захисниці Маріуполя відчули ще зранку 24 лютого: територію торговельного порту та неподалік від нього почали обстрілювати росіяни. Уже в той же день прикордонників передислокували до заводу «Азовмаш», але й там вони перебували недовго. Ворожа піхота почала наступ на підприємство, через що оборонці міста зазнавали втрат.
Як пригадує Олександра, поранених військових було чимало, а багатьом з них приходилося надавати невідкладну допомогу. Були й загиблі. Невдовзі захисники витратили майже всі боєприпаси, тож разом с бійцями 36-ї бригади перебралися на «Азовсталь».
Там прикордонниць розмістили в одному з бункерів. За словами Аліни, її вразила глибина, на якій він розташовувався: вниз опускалися приблизно на чотири-п'ять поверхів. Під час надпотужних обстрілів маріупольської фортеці їхній командир включав Гімн України, щоб відволікати увагу від бомбардування.
«Наш бункер був як капсула. Коли „прилітало“ біля нас, він колихався з боку в бік або знизу нагору», — пригадує військова.
«Перше питання до мене було, хто такий Ленін»
Про місяці в полоні Олександра та Аліна розповідають неохоче. Лише натякають на те, що там траплялися різні речі — звісно й такі, про які краще б забути назавжди, тому що «це було жахливо». Разом з іншими захисниками жінки вийшли з «Азовсталі» в травні.
«Коли приїхали до колонії (в тимчасово окупованій Оленівці), моє враження було, що я попала на десять років назад. Перше питання до мене було, а хто такий Ленін, розкажи вірш про Росію, як відносишся до Росії», — ділиться Олександра.
Аліна додає, що не була морально готова колись опинитися у в’язниці. Мовляв, як і інші оборонці Маріуполя, вона просто захищала країну, свою землю, виживала в блокадному місті. А в полоні їх примушували зізнатися в тому, чого вони не робили, — розстрілі мирного населення, мародерстві. Таким чином, на думку жінки, окупанти хотіли перекласти на українців відповідальність за свої злочини.
Наразі прикордонниці вже на Батьківщині. Стомлені, але нескорені, вони відновлюють сили, проходять реабілітацію та безперестанку вірять в перемогу України:
«Якщо люди будуть стояти за країну, то ніхто ніколи не забере навіть шматочка, навіть півметра, якщо людина буде стояти на своєму. І не тільки військові, а й мирне населення: якщо воно буде стояти, то ми будемо тільки жити та процвітати», — впевнена захисниця Маріуполя Аліна.
Нагадаємо, нещодавно Донбас24 опублікував спогади про блокадний Маріуполь фотографа Євгена Малолєтки. Його світлини війни відомі усьому світу та увійшли до переліку 100 кращих фото 2022 року за версією Time.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
Фото: Євген Малолєтка