Звідки взявся Новий рік — історія святкування в Україні

Раніше українці відзначали початок нового року у період, коли природа прокидалася від зимової сплячки. У березні східні слов’яни, які жили на наших землях, за язичницьким звичаєм влаштовували обід на честь померлих предків — «тризну». Під час застілля оспівували закінчення зими та на честь цього спалювали солом’яне опудало — воно було символом зв’язку оточуючого середовища із життям людини. У сучасних українців є схожий звичай, але тепер його пов’язують із великодніми святами.

Офіційно Новий рік 1 березня стали відзначати після приходу християнства на територію Київської Русі. Згідно з церковними традиціями ця дата відповідає даті створення світу. У народі свято відоме також як день пам’яті преподобної мучениці Явдохи, який зараз відзначають 14 березня за григоріанським календарем. У народі саме цей день вважався першим днем весни та днем, коли починається новий рік.

У 15 столітті до України прийшла нова традиція — відзначати початок року у вересні. У православній церкві провідним став греко-візантійський обряд. Згідно з рішенням Нікейського собору Новий рік відзначали 1 вересня. З того періоду наші предки почали відзначати початок року у день пам’яті Преподобного Симона Стовпника (Семена) 14 вересня за григоріанським календарем. Також цього дня козаки проводили стрижки молодих хлопців та вперше садили їх на коня. З цього дня у селах починали роботу майстри: столяри, стельмахи, ковалі тощо, а селяни починали копати картоплю.

Водночас українці, які жили на землях, що належали до Великого князівства Литовського, а тоді до Речі Посполитої, святкували початок року 1 січня, а роки рахували з дня Різдва Ісуса Христа.

Після того, як папа Григорій XIII представив новий календар, який нам відомий як «григоріанський» і яким ми користуємося до сьогодні, усі народи Європи почали святкувати Новий рік 1 січня. Але православні не захотіли відмовлятися від юліанського календаря і до сьогодні православна церква користується «старим» календарем, з чим пов’язана різниця у святкуванні Різдва та деяких інших церковних свят.

У 1700 році російський цар Петро І випустив указ про відзначення Нового року в Російській імперії 1 січня, а не 1 вересня, як раніше. Варто зазначити, що на відміну від Європи, у Російській імперії продовжували використовувати юліанський календар і тому святкування Нового року відбувалося на 2 тижні пізніше, ніж у інших країнах. Лише 1918 року на наші землі прийшов григоріанський календар і ми стали відзначати початок року разом із усім світом. Але в Україні також продовжують святкувати Новий рік за юліанським календарем — 14 січня ми відзначаємо Старий Новий рік.

Зараз українці святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. Традиційно на святковому столі з’являється багато різних страв. Дорослі і діти наряджаються у святкове вбрання. Також в Україні побутує повір'я, що як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому усі намагаються провести святкову ніч у достатку та з гарним настроєм.

Новий 2023 рік для українців буде незвичним — воєнним. Попри спроби Росії вкрасти свято українців, люди продовжують вірити у чудо, планувати свята й загадують головне цьогорічне бажання — перемогу у війні.

Нагадаємо, Донбас24 розповідав, яким був новорічний Маріуполь напередодні 2022 року. Місто сяяло новорічними вогнями, а місцеві жителі зі святковим настроєм гуляли між святковими локаціями, навіть не підозрюючи, що за 2 місяці їх життя кардинально зміниться.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

Фото: pexels