Ворог посилив спроби пробити українську оборону — тижневий огляд ситуації на фронті

На Лиманському напрямку противник вже як декілька діб перейшов до активних наступальних дій на визначених ділянках. Протягом попередніх 2−3 діб він здійснив серію атакуючих\штурмових дій, зокрема:

· З північно-східного напрямку у бік с. Макіївка (атакували передові підрозділи 752-го мотострілецького полку\МСП 3-ї мотострілецької дивізії\МСД 20-ї загальновійськової армії\ЗВА) — безуспішно;

· Східніше с. Терни атакували підрозділи 283-го МСП 144-ї МСД, які зуміли витіснити наші передові підрозділи з 3 позицій та спостережних пунктів (СП);

· в тому ж районі, але трохи південніше (у напрямку на с. Ямполівка), атакувала 164-а окрема мотострілецька бригада (ОМСБр) 25-ї ЗВА, яка зуміла взяти під контроль одну з позицій;

· північно-західніше та західніше с. Діброва противник ввів у бій підрозділи 169-ї ОМСБр, очевидно з метою пробитися до с. Торське, однак, її атаки бажаного результату поки не принесли;

· пробитися через Серебрянський ліс у бік «Дома охотника» та кемпінгу північніше с. Григорівка, в черговий раз, спробував посилений батальйон 228-го МСП 90-ї танкової дивізії (ТД) — безрезультатно.

Таким чином, стає цілком зрозумілим сенс плану російського командування, яке оперує на Лиманському напрямку — ліквідація українського плацдарму на р. Чорний Жеребець (від Макіївки на півночи до Торське на півдні).

Противник прагне одночасно з цим «вирішити проблему Серебрянського лісу» та прорватися до р. Сіверський Донець на ділянці десь між Серебрянкою та Григорівкою. Й таким чином примусити ЗСУ відійти з району с. Білогорівка.

У цьому контексті, варто сказати декілька слів про весь Сіверський виступ ЗСУ.

Противник зараз намагається одночасно із виходом на новий рубіж оборони по р. Ч. Жеребець, поліпшити для себе ситуацію на його північному фасі (Пробитись до с. Донця у напрямку на Серебрянку та Григорівку). Тобто російське командування цілком серйозно розглядає можливість «звернути» цей виступ.

Про це, також, опосередковано свідчить й активність російських військ протягом декількох крайніх діб ще на двох ділянках, але розташованих на правому березі р. Сіверський Донець.

· 127-а ОМСБр (колишня 7-а ОМСБр 2-го АК), при підтримці окремих підрозділів 6-ї ОМСБр противника з південно-східного напрямку, таки зуміла зі сходу та північного сходу нещодавно вийти на околиці самої Білогорівки.

· Своєю чергою, на південному фасі цього виступу достатньо високу активність виявляють підрозділи 106-ї повітряно-десантної дивізії противника. Зокрема, її 51-й парашутно-десантний полк (ПДП), при підтримці 119-го ПДП зумів протягом крайніх діб північно-східніше с. Веселе витіснити наші підрозділи з 2 позицій відділень в районі залізниці.

Таким чином, противник, ймовірно, готує зручні для себе «вихідні позиції», для більш масштабних дій проти Сіверського виступу ЗСУ, які рано чи пізно відбудуться.

Адже з оперативно-тактичної точки зору існування Сіверського виступу ЗСУ це перманентна загроза для противника в районі м. Кремінна, м. Лисичанська та навіть м. Соледара. Існування Сіверського виступу українських військ просто унеможливлює будь-які наступальні дії противника у бік Краматорсько-Слов'янської агломерації з південно-східного напрямку й дуже сильно сковує дії противника на Лиманському напрямку.

Російське командування, не може всього цього не розуміти, тому, очевидно, спробує виправити цю ситуацію.

На Донецькому напрямку, очевидно, практична реалізація плану російського командування, щодо його прагнення — «пробитися до Бревна», обходячи коксохім зі сходу та південного сходу, не штурмуючи його, скажімо так, трохи забуксувала.

114-а ОМСБр противника, яка, ймовірно, мала у рамках цього задуму пробитися з північного сходу у район пожежно-рятувальної частини № 13 та Авдіївської автобази не змогла цього реалізувати.

Це трапилось по двох основним причинам.

Люди, які це планували, не врахували важливий фактор — особливості ландшафту місцевості, на якій доведеться діяти підрозділам 114-ї ОМСБр, які наступають з боку с. Веселе та Кам’янка у бік Авдіївки. А саме — наявність по основній осі дирекції наступу цієї бригади «ланцюга» ставків. Тобто, сконцентрувати в одній точці максимально можливий обсяг сил й засобів для прориву та «кидка» через приватний сектор у бік «Бревна» не вийде. Їх доведеться розподіляти по обидва боки цих ставків.

Іншим фактором стала успішна оборона підрозділів ЗСУ в районі Піщаного кар'єру. Атакувати через приватний сектор Авдіївки, розташований на цьому напрямку у бік «Бревна», маючи на флангах утриманні ЗСУ позиції на коксохімі та у Піщаному кар'єру це все одно, що добровільно зробити собі кастрацію.

Напевно, передбачалось, що перед початком «руху» 114-ї ОМСБр у бік «Бревна», 30-а ОМСБр противника, діючи з боку с. Кам’янка, витіснить наші передові підрозділи з району Піщаного кар'єру й таким чином «забезпечить» лівий фланг наступаючої 114-ї ОМСБр. Однак, цього так й не сталося, тому «генеральний прорив» трохи відклали.

Про район села Новомихайлівка (південніше Донецька, північний фланг Вугледарського виступу).

На момент написання огляду, село продовжує перебувати під контролем ЗСУ. До цього ж, крайні спроби противника охопити його та примусити ЗСУ відійти, принаймні у бік Костянтинівки, виявились марними.

Також противник провів певне перегрупування своїх сил й засобів у тактичній зоні, й тепер діє по дирекції Новомихайлівка — Костянтинівка трохи в іншій побудові:

· у напрямку Мар'їнка — Побєда діє 103-й МСП 150-ї МСД 8-ї ЗВА;

· у напрямку Олександрівка — Новомихайлівка 155-а окрема бригада морської піхоти (ОБР МП), ймовірно, посиленим батальйоном;

· у напрямок Славне — Новомихайлівка розтягнулись підрозділи 39-ї ОМСБр, які продовжують діяти й з боку Солодке.

Найближчим часом противник сконцентрує свої зусилля на цьому напрямку саме з північного боку. Він спробує прорватися через Побєду у бік Антонівки та Костянтинівки, при цьому продовжуючи «формально атакувати» саму Новомихайлівку, для сковування наших сил й засобів.

Це виглядає більш логічно, ніж спроба «розрізання» нашого Вугледарського виступу. Треба уважно дивитись, чи таки з’являться в районі самого Вугледару підрозділи 57-ї ОМСБр противника.