Дмитро Лубінець розповів про перспективи нових обмінів полоненими

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у інтерв'ю «NV» розповів про проблеми, з якими стикається Україна у процесі обміну полоненими з росією. Він розкрив деталі щодо спілкування з російською стороною, причини складнощів зі звільненням цивільних з полону, а також оцінив, чи достатньо Україні ресурсів для обміну.

За словами Дмитра Лубінця, російська сторона свідомо призупинила процес обміну полоненими, використовуючи це як інструмент тиску на родичів військовополонених. Росіяни активно контактували з сім'ями заручників, стверджуючи, що готові відпустити полонених, але нібито Україна не бажає їх забирати. Така тактика була спрямована на викликання протестів, мітингів та блокування роботи адміністративних установ в Україні.


«Для України, яка переживає воєнні часи, додаткова соціальна і політична напруга всередині держави точно буде грати на користь країни-агресора», — говорить Дмитро Лубінець.

Проте, Україні та державам-союзникам вдалося знайти аргументи, щоб розблокувати процес. Вже в кінці листопада рф погодилася на зустрічі з полоненими. Дмитро Лубінець відвідував росіян в українському полоні, а російська обмудсменка Тетяна Москалькова — українців в колоніях рф. Обидві сторони записували невеликі відео до двох хвилин, де полонені називають свої імена та прізвища, повідомляють про свій стан та передають привіт родичам. Крім того, 22 грудня 2023 року провели обмін теплими речами для військовополонених.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини розповідає, що в 90% випадків росія не відповідає на запити про полонених, але існують випадки, коли інформацію надають. Часом в полоні навіть вдається знаходити людей, які вважалися загиблими. Дмитро Лубінець підкреслює, що на таку співпрацю ворог іде тільки тоді, колі також прагне отримати якісь дані. Окрім цього, уповноважений Верховної Ради з прав людини говорить, що росіянам неодноразово пропонували обмін всіх на всіх. Також подавали ідею, згідно з Женевською конвенцією, провести процедуру репатріації для всіх важкопоранених бійців. Але у відповідь від росіян — завжди тиша.

«Я завжди підкреслю, що їхній слоган „ми своїх не бросаєм“ — просто для
пропагандистських цілей. Якщо б вони своїх не кидали, то вони давно своїх би забрали, я так скажу, в різний спосіб. І ми це пропонуємо постійно
» — говорить Дмитро Лубінець.


Він додав, що попри це, робота для звільнення українських полонених не припиняється. Станом на зараз, за словами омбудсмена, потенціал для нових обмінів є, адже обмінного фонду для них вистачає.

«Ніхто не сидить, ніхто не чекає. Задача стоїть повернути абсолютно всіх. Всіх військовополонених, всіх цивільних заручників, всіх українських дітей», — говорить Лубінець.

В ході останнього обміну вдалося звільнити не лише військових, а й цивільних, але їхнє повернення додому залишається для України найважчим питанням. Згідно міжнародного гуманітарного права, обмінювати
їх прямо заборонено, адже росіяни взагалі не мають права брати в полон мирних жителів.


"Я хочу, щоб Міжнародний кримінальний суд видав наступний ордер на арешт саме щодо питання затримання цивільних заручників. Я не знаю, це розблокує цей процес, чи ні, але це точно не завадить", — говорить Дмитро Лубінець.

Він зазначив, що за весь час роботи Координаційного штабу з російського полону вдалося повернути 2 828 людей, з яких 146 — цивільні. Проте, в неволі перебувають десятки тисяч мирних жителів. Попередня цифра — 28 тисяч людей.

0
0