Виграли час для Сил оборони — офіцер Нацгвардії розповів про бої за Рубіжне та Сєвєродонецьк (ФОТО)
Військовий очолював батальйон під час захисту Луганщини та брав участь у звільненні Озерного на Донеччині
Оборона Рубіжного та Сєвєродонецька, бої в напрямку Ізюма та Майорська, деокупація Озерного — за час повномасштабної війни офіцер Нацгвардії з позивним Спартак пройшов не одну гарячу точку. Військовий, який починав свою кар'єру строковиком у львівській частині, став командиром підрозділу та зараз дає гідну відсіч росіянам на Донбасі.
Офіцер розповів, як під час російської навали українські військові захищали міста Луганщини та поділився подробицями зі звільнення населених пунктів Донеччини.
Рубіжне, Сєвєродонецьк, Майорськ
На Донбасі Спартак проходив службу ще до повномасштабного вторгнення — у 2020 році він був командиром роти у Слов’янську. Коли розпочалася велика війна, його перекинули у напрямку Ізюма. Там наші захисники стримували просування значних сил ворога.
Після цього Спартак очолив батальйон, який боронив Рубіжне Луганської області. Умови для захисту були дуже важкі, адже Росія мала тотальну перевагу в артилерії. Та мотивація військових допомагала нищити ворога — йому завдавали значного ураження.
«У стрілецькому батальйоні військової частини 3035 Національної гвардії України було десь близько 150 військовослужбовців строкової служби, які з першого дня повномасштабного вторгнення прийняли бій і билися приблизно чотири з половиною місяці. Після цього їх вивели з району оборони. Я вам скажу, що завдяки нашим військовослужбовцям, строковикам, завдяки нашій сталевій піхоті, ми стримували таку навалу противника, наносили їм таке вогневе враження, що це — просто колосально, і не до порівняння», — розповідає Спартак.
Ще одне місто, яке гідно захищали наші воїни — Сєвєродонецьк. Завдяки мужності та стійкості оборонців цього міста, вдалося не лише виграти час для Сил Оборони, о й завдати ворогу величезних втрат.
«Ми прекрасно знали місто, відчували у ньому себе, як риба у воді. Кожна вулиця, кожен будинок — фортеця: багато укриттів та укріплень. Ми все це використовували на свою користь», — розповідає гвардієць.
Проте, ворог знищив логістичні артерії на шляху до Сєвєродонецька, а плацдарм поступово перетворювався на пастку. Тож, щоб зберегти життя бійців, було прийняте рішення про вихід з міста та форсування ріки Сіверський Донець, яке завершилося заняттям нових позицій.
Також гвардійці утримували рубежі оборони в районі Майорська. Там бійці Спартака виявляли зосередження противника тепловізійним обладнанням та дронами, стримували величезну навалу «вагнерівців», регулярних російських окупаційних військ та мобілізованих із самопроголошених «республік».
Наступ на Донеччині
Крім оборони, був і наступ — деокупація української землі. Восени 2022 року Спартак та його підлеглі брали участь у звільненні Озерного разом зі 103 окремою бригадою територіальної оборони. Штурм населеного пункту Діброва досяг успіху після декількох спроб.
«Постійно намагалися своїми діями ввести в оману росіян. Ми розповсюджували дезінформацію щодо напрямку основного удару. Це було непросто, але приносило добрий ефект, завдяки тому, що наші бійці були добре підготовлені до ведення оборонних та штурмових операцій, — коментує Спартак. — Був такий епізод, коли ми вкотре зустрілися з великою групою піхоти противника. Працювали в обороні — вона була добре спланована, тому ми відбили штурм та завдали значних втрат противнику. Потім я спостерігав, як ворожа піхота почала відступати, тягнучи за собою лише декількох бійців».
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав історію захисниці Маріуполя Валерії Суботіної. Вона одружилася на «Азовсталі», втратила коханого на війні та потрапила у російський полон.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
Фото: з відкритих джерел