Великий четвер в Україні: яке значення має страсна свічка та вогонь, принесений із церкви
Українці вважають вогонь, принесений із церкви у четвер напередодні Великодня, дуже особливим
Християни східного обряду 13 квітня відзначають Великий четвер, починаючи з якого протягом трьох днів усі церковні служби будуть присвячені спогадам про земні страждання Ісуса Христа.
У четвер, 13 квітня, православні та католики відзначають Великий четвер і віддають шану Тайній Вечері, під час якої Ісус Христос омив ноги Своїм учням та показав приклад братської любові та служіння. У традиції церков з Великим четвергом пов’язаний чин мироваріння, що вважається особливо важливим відтворенням благодаті Святого Духа через помазання миром.
Згадуються події, що передували розп’яттю Ісуса, і звершується Літургія святителя Василія Великого, поєднана з Вечірньою. Служба включає читання дванадцяти уривків з усіх чотирьох Євангелій, де йдеться про страждання Христа перед розп’яттям. Віряни моляться, стоячи із запаленими свічками, вшановуючи жертву та смерть Ісуса Христа.
Що таке страсна свічка і чому вогонь треба принести із церкви додому
У Страсний четвер в українських храмах проводять особливі богослужіння, під час яких кожен парафіянин запалює свічку. Після закінчення служби люди намагаються не загасити вогонь на своїх свічках. Страсна свічка, також відома як громовиця або громниця, є одним з найпоширеніших оберегів в Україні.
Від давніх-давен полум’я страсної свічки використовували, щоб випалювати на стінах будинків, стелях, дверях та навіть у хлівах хрести, щоб захистити від блискавки та негативної енергії. Люди вірили, що роблячи такий знак на воротах, негативна енергія не зможе проникнути у двір. Страсним полум’ям обкурювали кімнати та інші будівлі, виганяючи негативну енергію.
Українці зберігали страсну свічку з особливою повагою біля образів та запалювали її лише у надзвичайних ситуаціях, вірячи, що вона має силу захистити дім від непередбачуваних лих. Її запалювали під час пожежі, сильних гроз та бурь, ставили у вікнах, обходили дім та хлів, вірячи, що це захистить від повені та землетрусу.
Читайте також: Що покласти у великодній кошик — список продуктів
Українці вірили, що страсна свічка має магічну силу, яка допомагає у скрутні моменти. Вона запалювалась перед образами, коли вся сім'я була налякана, а також підкурювалась телятам, поросятам та гусенятам. Підсмалювали волосся дітям хрест-навхрест, щоб вони не боялися грому та інших природних катаклізмів. Ця практика має вікову історію в українській культурі, де діти вважалися особливо вразливими до страхів та тривог, а тому їх волосся підсмалювали таким чином, щоб вони відчували себе захищеними від злих сил. Цей обряд відображає віру українського народу в магічну силу страсної свічки і її здатність захищати від негативних явищ.
Раніше Донбас24 розповідав, що таке четвергова сіль та як її приготувати.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
Фото: pixabay