Женевські конвенції: що це означає та як вони захищають військовополонених
22 серпня 1864 року у Женеві представниками 12 держав прийнято Конвенцію про догляд за пораненими і хворими солдатами воюючих армій. До 1907 року до неї приєдналось ще 37 країн, повідомляє проєкт «Цей день в історії».
Починаючи з XVI століття, між окремими державами неодноразово підписувались угоди про забезпечення і полегшення долі поранених воїнів. З 1551 по 1864 рік таких договорів було близько 290. Вирішальним моментом стала битва при Сольферіно, яка відбулась 24 червня 1859 року в ході австро-італо-французької війни. Небувалі масштаби кровопролиття бою, в якому загинуло і було поранено близько 23 тисяч осіб, справило шокове враження на швейцарського підприємця Жана-Анрі Дюнана, який разом з юристом Густавом Муаньє ініціював створення організації, яка згодом отримала назву «Міжнародний Комітет Червоного Хреста».
Жан-Анрі Дюнан.
Плакат із символом Червоного Хреста.
Завдяки їх енергії та зусиллям 26 жовтня 1863 року в Женеві відбувся міжнародний з'їзд, відомий під назвою Першої Женевської конференції. Він постановив взяти на себе турботу про заснування в різних державах національних спілок для догляду за пораненими та хворими. А з 8 по 22 серпня 1864 року в Женеві пройшов Конгрес, під час якого була прийнята Конвенція.
Вона гарантувала недоторканність військових госпіталів, медичного персоналу і права поранених, які попали в полон. Захисним знаком було обрано червоний хрест на білому фоні — на честь прапора батьківщини Жана-Анрі Дюнана. Ініціативний комітет, що підготував і скликав Женевську конференцію, був перетворений у «Міжнародний комітет Червоного хреста».
Женевська конвенція була підписана тільки 12 державами й ратифікована дев’ятьма: Швейцарією, Великим герцогством Баден, Бельгією, Данією, Іспанією, Францією, Італією, Швецією та Норвегією і Нідерландами. До 1907 року до неї приєдналось ще 37 країн.
Підписання Женевської конвенції 1864 року.
Вокс Україна повідомляє, що росія належить до держав-учасниць Женевських конвенцій про захист жертв війни. Втім, її збройні сили та терористичні угруповання, що нею підтримуються, продовжують систематично і зухвало порушувати норми міжнародного гуманітарного права в Україні.
Чинну версію Женевських конвенцій уклали 1949 року. Вони складаються з чотирьох взаємозалежних договорів, які містять обмеження щодо жорстокості під час збройних конфліктів. Це Конвенція про поліпшення долі поранених та хворих у регулярних арміях, Конвенція про покращення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали аварії, зі складу збройних сил на морі, Конвенція про поводження з військовополоненими та Конвенція про захист цивільного населення під час війни. До Женевських конвенцій також є два Додаткові протоколи щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (I) та захисту жертв збройних конфліктів міжнародного характеру (II).
СРСР ратифікував Женевські конвенції у 1954 році. На сьогодні Женевських конвенцій дотримуються 190 країн, тобто майже усі держави світу.
Приклади того, як росія порушує Женевські конвенції
Сьогодні ми стаємо свідками численних обстрілів громадянської інфраструктури та населення з боку російських окупантів.
Такі дії є воєнним злочином відповідно до:
• статті 51 Протоколу про захист жертв міжнародних збройних конфліктів: громадянське населення користується спільним захистом від небезпек, що виникають у зв’язку з військовими операціями, вони не повинні бути об'єктами нападу. Зокрема, заборонено напади, спрямовані не на військові об'єкти.
• статті 52 Протоколу захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Стаття стосується цивільних об'єктів, тобто всіх об'єктів, які не є військовими об'єктами та вказує, що такі об'єкти не можуть бути предметом нападу.
• статті 3 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, що вказує на те, що з особами, які не беруть участі в активних бойових діях, слід звертатися гуманно і без будь-якої ворожої дискримінації.
• статті 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни — заборона застосування будь-яких заходів, які можуть заподіяти фізичні страждання або призвести до знищення осіб.
Вищезгадані статті стосуються заборони на обстріл цивільної інфраструктури та населення. Але рф підступно вчиняє такі воєнні злочини, а це є прямим порушенням статей Женевських конвенцій 1949 року.
Крім цього, кремль обстрілює мирне населення, використовуючи заборонене Женевською конвенцією озброєння.
Ці жахливі злочини стали можливими головним чином завдяки російській пропагандистській машині, яка використовує телебачення як інструмент для поширення дезінформації, розпалює ненависть, пропагує насильство та приховує правду про війну в Україні.
Окрім того, росія часто маніпулює темою Женевських конвенцій і звинувачує Україну в правопорушеннях. Але ж злочини росії проти українських військовополонених свідчать про зворотне — теракт в Оленівці, утримання полонених жінок в жахливих умовах і неможливість доступу міжнародних спостерігачів до полонених оборонців Маріуполя.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав про маріупольця, який провів 100 днів в полоні в оленівській колонії (ВІДЕО).
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
ФОТО: з відкритих джерел