Фільми про вимушене переселення, які не залишать байдужими (ВІДЕО)

Щоб більше дізнатися про проблеми біженців та переселенців, можна подивитися фільми, які висвітлюють цю проблематику

Понад 10 мільйонів українців через війну стали вимушеними переселенцями та біженцями. Не завжди проблеми тих людей, які втратили домівки і починають життя з чистого листа, зрозумілі для мешканців тихих регіонів чи безпечних країн. Представники УВКБ ООН підготували унікальну підбірку фільмів про біженців та переселенців, які були змушені тікати від війни та полишити родину і рідний дім. Вони допоможуть краще зрозуміти вимушених переселенців, проникнутися розумінням та емпатією до них.

«Віддалений гавкіт собак» (2017)

Для українців найкраще почати перегляд саме з цього фільму, адже він висвітлює події на Сході України під час війни. Цей документальний фільм про Донбас режисера Саймона Леренга Вілмонта був номінований на «Еммі-2020» у категорії «Видатний документальний фільм про поточні справи».

Документальний фільм простежує життя 10-річного українського хлопчика Олега протягом року. Він живе з бабусею Олександрою в маленькому селі Гнутове. Не маючи куди поїхати, Олег та його бабуся залишаються і спостерігають, як інші виїжджають з села. Фільм розповідає, наскільки крихкими, але важливими та інколи вирішальними є близькі стосунки для виживання. Очима Олега глядачу показують, що означає дорослішання у зоні війни.

«Людський потік» (Human flow, 2017)

Саме цей фільм представники УВКБ ООН найбільше рекомендують до перегляду, адже він повною мірою розкриває феномен вимушеного переміщення.
«Якщо у вас є час для перегляду лише одного фільму про біженців, Людський потік — буде найкращим вибором».
Це документальний фільм, який зосереджується на різних регіонах і країнах, особливо тих, що особливо постраждали від найбільшої кількості біженців, таких як Греція, Туреччина, Франція, Німеччина, Йорданія, Кенія, Ірак. Над фільмом працювали у 23 країнах на чолі з міжнародним художником і режисером Ай Вейвеєм. У кінострічці вдалося відобразити всю реальність «кризи біженців» у сучасному світі та представити її глядачам у дуже захоплюючому форматі простими словами та візуальними ефектами.

«Капернаум» (Capernaum, 2018)

Це лівансько-французький драматичний фільм 2018 року, поставлений режисеркою Надін Лабакі, який був номінований на Оскар у 2019 році та займав 77-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb. Роль головного героя блискучо зіграв колишній біженець Зайн аль Раффіт. Усі актори в «Капернаумі» — це люди, чиє реальне життя так чи інакше показано у фільмі.

Зейну з Сирії тільки 12, а він уже відбуває п’ятирічний термін за різанину. З в’язниці він повертається в будівлю суду, щоб цього разу виступити позивачем — хлопчик подає позов проти своїх батьків за те, що ті подарували йому життя. З цього моменту починається розповідь героя, яка доводить, що всі претензії хлопчика виправдані. Зейн був найстаршим з 11 дітей у сім'ї, але не міг піти до школи, тому що повинен був працювати в місцевій крамниці і допомагати батькам збувати наркотики у в’язницю. Його плани втекти з сестрою Сахар у Швецію руйнуються в той момент, коли її продають у заміжжя власнику тієї самої крамниці, його начальнику. Тоді Зейн втікає з дому і намагається самотужки вижити на вулицях Йорданії. Цікаво, що у фільмі брали участь актори-аматори. Людей знаходили під час вуличного кастингу в Бейруті. Ніхто з дітей, які брали участь в кастингу, не знав, скільки їм років і де вони народилися. Фільм суттєво вплинув на життя родини Зейна. За допомогою УВКБ ООН їм надали притулок у Норвегії.
Посол доброї волі Бен Стіллер був присутній на показі фільму «Капернаум» у Нью-Йорку. До нього також приєдналися режисерка Надін Лабакі та зірка фільму Зайн аль Раффіт, який, як і інші у фільмі, є колишнім біженцем.

«Загублені та знайдені» («Lost and Found», 2019)

Фільм «Загублені та знайдені» висвітлює Агентство ООН у справах біженців, організацію, якій двічі присуджувалася Нобелівська премія. 20-хвилинний фільм отримав номінацію нагороди Еммі у категорії «Новини та документальні фільми» за видатний короткий документальний чи рекламний фільм. Головним героєм фільму є Камаль Хусейн, біженець Рохінджа, який присвятив своє життя возз'єднанню дітей з їхніми батьками за підтримки УВКБ ООН. У хаосі найбільшого в світі табору біженців Хусейн стає справжнім маяком надії.

«Без громадянства» («Stateless», 2020)

Це серіал, заснований на реальних подіях, що оповідає про чотирьох незнайомців, які опиняються в імміграційному центрі посеред австралійської пустелі. Стюардеса, афганський біженець, молодий батько і бюрократ — кожен з них зіткнувся з протиріччями в імміграційній системі і намагається вирішити свої проблеми.

«Народжений в Сирії» («Born in Syria», 2016)

Це унікальний фільм, який простежує весь шлях біженців від рідної країни до місцевої інтеграції. У ньому висвітлюється життя сімох дітей до, під час та після початку конфлікту у Сирії, неправомірні дії мафії, суворі кліматичні умови, про подорож до таборів у Туреччині, Угорщині та Греції та, нарешті, показує інтеграцію в Європі протягом 6 місяців перебування в країні.

«Спочатку вони вбили мого батька» («First they killed my father», 2017)

Режисерка фільму — Анджеліна Джолі, яка є Послом Доброї волі УВКБ ООН, підіймає проблему примусового переміщення, дитячих таборів та ВПО. Історія Лун Ун, камбоджійської письменниці і правозахисниці, що згадує жахи, які вона пережила за часів правління смертоносних Червоних кхмерів.

«Безрідні звірі"(«Beasts with no nation», 2015)

Головним героєм фільму є Агу, нігерійська дитина, яка проживає в «буферних зонах», що перебувають під захистом ООН від внутрішнього конфлікту в країні. Проте ця тимчасова безпека незабаром закінчується, коли на цю територію потрапляє місцева влада, вбиваючи сім'ї, руйнуючи хатини та викрадаючи дітей, щоб їх насильно відвезти до військових навчальних таборів. Фільм відкриє очі не тільки на те, що відбувається під час громадянських війн в Африці, але й стане дуже точним інформаційним ресурсом про країну походження для людей, які беруть участь у процедурах визначення статусу біженця.

«Свята Джуді» («Saint Judy», 2018)

Фільм, присвячений історії адвоката з питань імміграції в Лос-Анджелесі Джуді Вуд. Цій матері-одиначці вдалося одноосібно змінити американський закон про притулок у США, включивши до його переліку жінок як таких, що потребують пріоритетного захисту. Слоган фільму: «Боротьба за одного — це боротьба за всіх». Прихильники імміграції вважають, що перемога Вуд врятувала життя десятків тисяч жінок-іммігрантів по всьому світу.

«Цей дощ не скінчиться ніколи» (2020)

Сім'я 20-річного Андрія Сулеймана переїхала до України, коли жити в Сирії стало неможливим. Але, тікаючи від однієї війни, вони опинились в іншій — на Сході розпочалась російська агресія. Андрій стає волонтером Червоного Хреста в зоні бойових дій. Та після смерті батька повертається до Сирії, щоб поховати його на батьківщині. Українська режисерка Аліна Горлова веде глядачів потужною, візуально захоплюючою подорожжю крізь нескінченний людський цикл війни та миру. Фільм отримав нагороду в номінації «Найкращий повнометражний фільм» на фестивалі документального кіно Festival dei Popoli (2020) та «Найкращий повнометражний фільм» у секції «Перша поява» (First Apperance).

Раніше Донбас24 розповідав, як евакуюватися з деокупованих територій.

Найсвіжіші новини та найактуальнішу інформацію про Донецьку й Луганську області також читайте в нашому телеграм-каналі Донбас24.

Фото: з відкритих джерел

7
0