Які фільми знімали на Донбасі: добірка до Дня українського кіно (ВІДЕО)

У 1936 році вийшов фільм «Я люблю» режисера Леоніда Лукова (який, до речі, народився в Маріуполі!). Це перший ігровий фільм про Донбас.

Леонід Луков має велику фільмографію, всі ці кінострічки зображують Донеччину в різні роки (але, безумовно, в дусі часу):

• 1939 — «Велике життя»;

• 1942 — «Олександр Пархоменко»;

• 1945 — «Це було в Донбасі»;

• 1946 — «Велике життя. Друга серія»;

• 1950 — «Донецькі шахтарі».

В Маріуполі перший фільм було знято у 1949 році, ця стрічка має назву «Падіння Берліна». Зйомки фільму проходили в мартенівському цеху заводу «Азовсталь».

Які ще фільми знімали в місті Марії?

• 1958 — «Роки молоді», реж. Олексій Мішурін

• 1959 — «Пригоди Артемки», реж. Андрій Апсолон

• 1973 — «Вогонь», реж. Юрій Лисенко

• 1973 — «За власним бажанням», реж. Едуард Гаврилов

• 1974 — «Біле коло», реж. Юрій Лисенко

• 1974 — «Найспекотніший місяць», реж. Юлій Карасик

• 1979 — «Пірати ХХ століття», реж. Борис Дуров

• 1980 — «Велика розмова», реж. Геннадій Глаголев

• 1988 — «На околиці, десь у місті…», реж. Валерій Пендраковський

• 1993 — «Сірі вовки», реж. Ігор Гостев

Справжнім вибухом в кіно стала прем'єра стрічки «Маленька Віра» режисера Василя Пічула у 1988 році. Радянські кінокритики та взагалі суспільство, що зростало на пропаганді «совєтов», вороже сприйняли відверті сексуальні сцени та побут маріупольської родини, який показав режисер Пічул. Стрічку забороняли в кінопрокаті та звинувачували режисера в розтлінні радянської молоді. Та дивина: вже після розпаду срср, кіно прийшло «до душі» тим, хто його ненавидів.

Сьогодні російські пропагандисти займаються маніпуляціями, уявіть собі, в тому числі використовуючи легендарний фільм! В тимчасово окупований Маріуполь привезли російського актора Юрія Соколова, аби показати, як він «ностальгує за часами зйомок фільму», а в росЗМІ свого часу з’являлися матеріали на тему «ВСУ зруйнували будинок, де знімали „Маленьку Віру“». Росіяни не заморочуються над головним: до повномасштабного вторгнення росії в Україну будинок стояв цілим і неушкодженим. Ба більше, у 2021 році Маріупольське телебачення зробило фільм про фільм «Маленька Віра: 30 років потому», в якому показали місця зйомок і спогади очевидців.

Фільм «Молода гвардія» (1948) знімали у місті Сорокіне (тимчасово окупована росіянами територія).

Фільм «Дзеркало для героя» (1987) називають аналогом фільму «День бабака». Зйомки проходили у Донецьку, селищах Донецької області та у селищі Боково-Платове Луганської області.

«Інший „Челсі“. Історія з Донецька» (Німеччина, 2010) — фільм режисера Якоба Пройсса. Знаменитий документальний фільм про Донецьк, в якому головний герой — нувориш Коля Левченко, секретар міськради Донецька, живе у розкоші, а прості донеччани, знаючи ціну своїм мафіозним господарям, вперто відмовляються щось змінювати. Фільм отримав приз як найкращий документальний фільм на кінофестивалі імені Макса Офюльса у 2011 році.

У 2011 році вийшов фільм «Даунtown, або Ключ до успіху», який був повністю знятий в Луганську. Кримінальна комедія, хм, трейлер можна подивитися тут.

Війна в Україні, тимчасова окупація міст на Донеччині та Луганщині, звільнення Маріуполя від російських окупантів у червні 2014 року створили нову хвилю уваги з боку кіношників. Вони прагнули крізь свою творчість показати проблеми війни та окупованих міст всьому світу. Була створена велика кількість художніх і документальних фільмів. Багато з них отримали почесні відзнаки міжнародних кінопремій.

Режисер Вадим Ільков створив документальний фільм напередодні окупації Алчевська, показав народження проєкту «РоздІловІ» від українських митців.

Десять секунд, які змінили Маріуполь і долю його мешканців.

Литовський кінорежисер Мантос Кведаравічюс працював в Маріуполі протягом весни-осені 2015 року, а також фільмував селища Широкине та Сартана. Головною героїнею фільму стала військова журналістка Альбіна Гаврікова.

Документальний фільм Ігоря Мінаєва, що досліджує створення радянського міфу про Донбас. Сюжет розгортається у двох площинах. Перша — життя на Донбасі через радянську пропаганду. Друга — реальне життя очима очевидців. У фільмі використано архівні матеріали та записи інтерв'ю з колишніми жителями регіону, які стали жертвами російської агресії.

Режисер Левін Петер. Його дідусь був одним із солдатів Вермахту, дислокованих в Україні. У своїх спогадах він згадує і Маріуполь. І режисер приймає рішення вирушити до міста на березі Азовського моря, аби вирішити неточності в біографії дідуся. Тут він навіть знаходить жінку, з якою дідусь Левіна спілкувався під час дислокації.

Героями документальної стрічки стали маріуполець і маріупольчанка, близькі друзі зі школи. Вони мріють знайти себе, але спочатку треба влаштуватись на роботу вперше в житті. Вони яскраво висловлюються на такі актуальні теми, як сексизм і гендерні стереотипи, хочуть змінити суспільство.

Окремої уваги українських глядачів заслуговують кінострічки, які присвячені подіям на Донеччині та Луганщині. Сайт svoi. city створив добірку з 25 фільмів про Донбас. Фільми з цього переліку, безумовно, повинні побачити не тільки мешканці вищезазначених регіонів, а і всі українці та українки, адже крізь їхню призму можна більше дізнатися про події російсько-української війни.

Донбас24 вітає всіх працівників індустрії з Днем українського кіно.

Бажаємо натхнення, вдалих ракурсів і реалізації усіх задуманих планів.

Не можемо не сказати про тих, кого вже немає разом з нами. Литовський режисер Мантос Кведаравічюс під час зйомок фільму «Маріуполіс 2» був взятий в полон і вбитий росіянами в Маріуполі у березні 2022 року. Після смерті Мантоса роботу над фільмом продовжила його дівчина Ганна Білоброва. «Маріуполіс 2» отримав спеціальний приз журі Каннського фестивалю «Золоте око».

Нагадаємо, раніше Донбас24 писав про основні напрями діяльності БФ «Має значення»: від реставрації старовинних дверей до збору коштів на ЗСУ.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

Фото обкладинки: www.cinema.in.ua/