Антисуржик — поетеса з Маріуполя проводить заняття з української у Женеві
На уроки до Наталії Ростової-Паладій приходять і школярі, і активні пенсіонери
Через війну багато українців розкидані по світу, але наші біженці не забувають про рідну країну та роблять все, щоб наблизити перемогу, допомогти тим, хто цього потребує та за кордоном зберегти традиції українського народу. Кожен працює на своєму фронті — навіть діти долучаються до суспільно важливих проєктів та мітингів. Активна українська громада живе у швейцарській Женеві. Там, у підніжжя Альп, рік тому оселилася маріупольська родина поетеси Наталії Ростової-Паладій. У новій країні дівчина виховує двох дітей та встигає займатися волонтерством. Для всіх бажаючих Наталія безкоштовно проводить уроки української мови та літературні вечори.
Як українці у Швейцарії позбавляються русизмів та на яку допомогу можуть розраховувати наші громадяни у цій державі, поетеса розповіла для Донбас24.
Читайте також: Виплати біженцям: в яких країнах платять більше
«Вчуся писати вірші українською»
Наталія родом з Маріуполя, але останнім часом жила у Києві. У Швейцарію планували переїхати ще до війни та навіть встигли прожити там рік у далекому 2013-му. Війна тільки прискорила процес переїзду та асиміляції у новій країні.
Більшість часу Наталія приділяє вихованню дітей — 11-річного Мартіна та Олівії, якій якій всього лише 2,5 рочки. Та у безкінечному графіку мами вона знаходить час для творчої діяльності та участі в громадських ініціативах. Справлятися з побутом допомагають дідусь та бабуся дітлахів.
Все почалося з мітингів на підтримку захисників та жителів Маріуполя. Наталія болюче переживала події блокади, бо її родичі теж знаходилися в місті, яке безперестанку знищувала російська армія. Щоб врятувати їх, родина шукала волонтерів, а в той же час — привертала увагу світу до рідного міста.
Наталія писала вірші про війну та виступала на українських мітингах у Женеві. Саме тоді свідомо перейшла на українську.
«Я почала писати вірші українською мовою та читала їх на мітингах. Раніше я ніколи до цього не виступала українською, адже я з російськомовного міста та російськомовної родини. Перші виступи були для мене стресові, я губилася, але потім, як і всі ми, адаптувалася», — розповідає поетеса.
Навчальний простір для українців у Женеві
Наталія, яка тоді виховувала ще півторарічну доньку, одразу ж звернулася до волонтерів українських громад у Женеві. Серед них була і асоціація «Ukraine Reborn», яка активно допомагала українцям. Наталія пропонувала збирати та фасувати гуманітарку.Та для цього рук було багато, і, знаючи творчі здібності поетеси, волонтери запропонували дівчині взяти участь у проєкті з організації різноманітних занять для українців — зокрема, проводити літературні вечори.
Врешті-решт до цього проєкту долучилося багато людей, і у Женеві створили навчальний центр для українців — 25 волонтерів діляться з іншими своїм досвідом — хтось викладає малювання, хтось — англійську та математику для дітей, французьку для дорослих. Є психологічні тренінги, музичні заняття для малюків, робота з професійними художниками, нейрографіка та навіть іконопис.
Наталія на одному з літературних вечорів для дітей
Долати русизми
Наталія почала з літературних вечорів для дітей та дорослих.
«Я вирішила показувати людям цікавинки української літератури, розповідати про долі українських класиків, пояснювати, що стояло за їхніми творами. У легкій формі я намагаюся зацікавити людей, і їм дуже подобається», — розповідає поетеса.
Зараз на такі вечори приходить багато дітей — спочатку Наталія знайомить їх з твором, а потім проводить цікаву вікторину, і діти засвоюють матеріал граючи.
Вже другим напрямком став «Антисуржик» — курси з української мови. Наталія бачила, що багато російськомовних біженців, як і вона сама тільки нещодавно перейшли на українську і часто люди користуються суржиком. Новий проєкт має на меті долати русизми — учні вивчають українську лексику та покращують мовлення. Більше за все Наталю дивує і радує те, що на курси приходять навіть люди похилого віку, які не бояться змінювати свої звички та здобувати нові знання.
«До групи долучилося кілька людей старшого покоління, нещодавно ми з ними писали диктант, і їм так сподобалося — вони згадують, як вони навчалися у школі. Багато з них вчилися в російськомовних класах, ці люди прожили більшу частину життя, говорили російською і саме зараз готові працювати над собою і засвоювати українську мову. Мене це дуже вражає і тішить, велика пошана таким людям», — говорить Наталія Ростова-Паладій.
Заняття з української мови
Зі швейцарцями — про війну
У Женеві Наталія спілкується і з місцевими жителями — завжди намагається донести їм правду про війну та жахіття, які доводиться пережити співгромадянам. Пояснює і перехід на українську мову, і проблеми, з якими стикаються українці.
«Швейцарці живуть у країні, де діють чотири державних мови, їм не завжди зрозумілий наш досвід, бо вони не переживали нічого подібного, вони ніколи не знали війни. Але, коли я розповідаю їм про події в Україні, бачу розуміння в їхніх очах», — розповідає дівчина.
Одного разу під час презентації української книги у Женеві швейцарський дідусь навіть спитав українку — «як ви зрозуміли, що почалася війна?». Для українців це питання може звучати дивно, але Швейцарія не воювала навіть у Другу Світову, і в їх народній пам’яті немає спогадів про такі події.
«Я розповіла, як ми з дітьми в Києві дізналися, що почалася війна. Вони були дуже вражені, що ми з Маріуполя, що ми перейшли на українську мову. Одна жінка навіть підійшла до нас та запропонувала допомогу. Зараз ця швейцарка Тереза безкоштовно навчає групу українців французької», — ділиться Наталія.
У Цюріху зняли фільм про маріупольську блокаду
Крім того, поетеса допомагала журналістці з Цюріху готувати фільм про Маріуполь. Вона хотіла показати правду маріупольської блокади і збирала свідоцтва людей, які її пережили. Тож Наталія знаходила для авторки героїв, організовувала та перекладала інтерв'ю. В березні фільм про Маріуполь німецькою мовою мають побачити глядачі.
«Він буде частиною нашої інформаційної війни, — розповідає Наталія. — Бо навіть самі швейцарці просять нас більше розповідати їм про Україну. Європейці не мають забувати про те, що в нашій державі йде війна».
Читайте також: Надихаючі історії про непересічних жінок Приазов’я
Допомога українцям у Швейцарії
Крім того, Наталія розповіла, на яку допомогу можуть розраховувати біженці в європейській країні. По-перше, там видають гуманітарну допомогу — за талонами можна безкоштовно отримувати продукти дуже гарної якості. Це не бюджетні крупи та макарони, як часто буває в гуманітарних пакунках, а іноді справжні делікатеси — біженцям видають йогурти, молоко, мед, горіхи, яйця, трапляється, що видають креветки та курку, приготовану на грилі.
Також біженці можуть безкоштовно відвідувати екскурсії, музеї, різноманітні заходи та концерти. У школах добре побудована система інтеграції дітей — півдня вони навчаються за звичайним графіком, а після цього відвідують уроки французької, які підлаштовані до їх віку та класу, вивчають ту лексику, яка потрібна дитині.
Але є й багато проблем та труднощів: важко знайти житло (більшість біженців живе в сім'ях місцевих), мовний бар'єр та закони чужої країни не дозволяють багатьом українцям працювати за спеціальністю, в державних дитсадках немає місць, і батьки малечі, в більшості мами, не мають можливості якісно вчити французьку та підвищувати свою конкурентоспроможність.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, що треба знати про декларування доходів для українських біженців.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з архіву Наталії Ростової-Паладій