Західне озброєння — чому так повільно — припущення Костянтина Машовця

Значить з приводу постачання західного озброєння та військової техніки до України… А також, чому бункерний дід поспішає «всадити» Україну за «стіл перемовин» шляхом нанесення поразки ЗСУ… до осені.

Всі ці волання наших не дуже обізнанних громадян на тему «сцикливий Захід не дає нам зброю (мало дає), бо сциться спровокувати Путіна на третю світову війну…», або ще є різновид — «…вони не хочуть перемоги України» чи «…чому нам не дали зброю ДО вторгнення?»… лише ЧАСТКОВО мають під собою реальне підґрунтя. Тут треба дещо пояснити…

1. Насправді Захід дійсно ПОКИ ЩО не хоче ніякої вагомої заруби з кремлівським диктатором. Але не тому, що сциться його насправді, або вважає, що він нібито сАмашЄдший й може бахнути ядрьоною «головкою». А зовсім по іншій, набагато простішій причині… Оборонна сфера в країнах Заходу ДО вторгнення була у вкрай занедбаному стані… Лише два факти, щоб ви розуміли рівень цього занепаду…

Ще донедавна, Велика Британия за 8 днів не дуже інтенсивних військових навчань примудрялася вистрілювати УВЕСЬ свій стратегічний запас артилерійських снарядів. Аналогичні запаси США, протягом останніх 5-ти років були скорочені на 50%, а в американському парламенті вже який рік намагаються осмислити «вкрай ганебний» стан їхніх ядерних сил. Про стан Бундесверу та армії Франції я навіть не згадую (остання доповідь у бундестагу на тему сучасного стану німецького війська була названа тамтешніми журналістами не інакше, як скандал…). Рішення Шольца витратити близько 100 млрд євро на Бундесвер протягом найближчих 5-ти років «звалилося» на німців не на порожньому місці.

Про решту я навіть не згадую…

Останні роки Захід вперто та послідовно СКОРОЧУВАВ свій оборонний потенціал — від кількості боєздатних «юнітів» до системних підприємств та організацій, здатних озброїти, спорядити та підготувати цих юнітів У ЗНАЧНІЙ (тобто стратегічній) кількости.

Причини, через які так сталося і чому ОПК колективного Заходу опинився у становищі, через яке дідуган Байден вимушений особисто пертися на завод, де виробляють «Джевеліни», щоб стимулювати його, різноманітні та вагомі…

Але я на них зараз зупинятися не буду… не в них справа. Я це все веду до того, що у такий ситуації Заходу немає ніякого резону загризатися із кремлівським диктатором. Просто тому, що у стратегічному сенсі він ПОКИ не може відреагувати на його зазіхання НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ. Його військовий потенціал так, переважає відповідний россійський… АЛЕ НЕ ДОСТАТНЬОЮ МІРОЮ, зважаючи ще на наявність зазіхань на світове лідерство китайских «товаришів», та необхідність періодично навішувати автентичні покарання різного роду Башарам Асадам та різним там північно-корейським Кімам…

Бункерний про це знав… тому і поспішив із нападом на Україну, сподіваючись, що реакція Заходу буде кволою та виключно формальною… та йому, «поки сприятлива обстановка», вдасться вирішити головне своє питання — «відродити російську супердержаву».

2. Але він помилився… І помилився у головному, тобто у стратегічному відношенні. Захід (або краще сказати, ті хто там головний) насправді НІКОЛИ не сповідував ілюзій на рахунок Кремля. Вони цих чортів вивчили й знали досконало…

І В НИХ по відношенню до цих «скрепанутих месіанців» БУВ ПЛАН. Я його вже описував неодноразово…

Україна, лише привід вступити з ними у двобій й так, щоб Кремль та бункерний дід при цьому стали для світу АБСОЛЮТНИМ ЗЛОМ, але для цього ще рано. Захід тількі-но ПОЧАВ ВІДНОВЛЮВАТИ свою (власну) військову міць на тому рівні, яка розчавить цього дурня швидко, невідворотньо й гарантовано…

Кому цікаво — подивіться динаміку оборонних бюджетів та обсяги держзамовлень у оборонній сфері ключових країн Заходу. Якраз к осені (а в окремих випадках у наступному році), вони вийдуть на «проектні потужності» (саме цікаве, що ці зміни на Заході почалися ДО початку вторгнення кремлівських орд на наші терени).

Тому, нам зараз дають зброю та спорядження (які МОЖУТЬ дати), аби ми тільки трималися і не здулися. Що, до речі, ми, на подив Заходу, робимо з цими жалюгідними обсягами ОВТ, які вони нам передають, переважаючими темпами. Не обмежуючись впертою обороною, а іноді роздаючи кремлівському стаду гучних та відчутних ляпасів… як оце було під Києвом.

Пригадайте, спочатку було лише те, що ДУЖЕ ЗРУЧНО підходило задля активної партизанської війни (розвідка та експерти Заходу свого часу помилилися і не вірили в стійкість України, точніше — у її здатність зберегтися під кремлівською навалою як цілісна та централізована держава). Теми з ППО, далекобійними (більш-меньш) ракетами, гаубицями та бронетехнікою з’явилися лише тоді, коли на Заході зрозуміли, що… «ти ба, які вперті»…

«чому не давали зброю ДО навали, якщо знали зазделегідь?» (бо нізя було, ми були не готові до прямої конфронтації з бункерним по різним причинам)

«чому зараз даєте мало?» (бо самим ПОКИ не вистачає…)

«коли дасте більше?» (коли розженемо свій ВПК до проектних потужностей, щоб можливо було кремлівську потвору ГАРАНТОВАНО закатати у асфальт… тому поки тримайтеся, ось вам трохи «для підтримки штанів»)…

Ось звідки заяви цілого ряду офіційних осіб Заходу, включаючи осіб «першого ряду», про довготривалу війну й борьбу з агресором.

У цій схемі одне погане для нас — все це оплачується та підтримується ціною жертв України, її народу…

ФОТО: Офіційний телеграм-канал Президента України — Володимира Зеленського

Оригінал статті розміщено на сторінці Facebook автора. На сайті Донбас24 надруковано зі згоди автора.

0
0