За рік війни на Донеччині зруйновано більше 86 тис. будинків — яка зараз ситуація в області
Росія завдала колосальних пошкоджень цивільній інфраструктурі — під удар потрапили школи, лікарні та комунальні підприємства
Вже завтра, 24 лютого виповнюється рік з повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте, Донеччина стикається з викликами війни з 2014 року. Саме цей регіон прагнуть захопити росіяни та мужньо захищають наші військові.
Яких збитків завдали окупанти освіті, медицині та комунальній сфері, на брифінгу розповів голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Він нагадав, що плани по захопленню Донеччини росіяни ставили вже багато разів, але так і не досягли своєї мети.
«Наша область не просто тримається, вона тримає фронт. Саме Донеччина є ключовим регіоном, який стримує ворога та на якому він зараз зосереджує свої зусилля. Ворог планував окупувати всю територію області до 1 травня, до 9 травня, до 22 червня, потім були різні терміни захоплення Бахмута», — наголосив Павло Кириленко.
Руйнування будинків та комунальних підприємств
Захопити всю Донеччину росіянам не вдається, проте під прицілом окупантів постійно опиняється цивільна інфраструктура. Як зазначає голова адміністрації, статистика руйнувань вражає — цифри є чи не найбільшими на території всієї України.
«За період повномасштабного вторгнення було зруйновано або пошкоджено 86 870 будинків, з них 5 395 багатоквартирних та 81 475 приватних. Також пошкоджені або зруйновані об'єкти водовідведення, водопостачання, 63 котельні компанії „Донецьктеплокомуненерго“, 20 мостів, майже 450 кілометрів газогонів», — перераховує Павло Кириленко.
Незважаючи на все це, в ключових громадах області, в яких проживає найбільше людей та куди евакуюють переселенців, є газопостачання та електроживлення, у містах вдається проводити опалювальний сезон.
Знищені школи та лікарні
Крім того, величезних руйнувань зазнали школи, садочки, університети. Вже 720 закладів дошкільної, середньої та вищої освіті пошкоджені або зруйновані.
«317 шкіл по області зазнали повної або часткової руйнації. Повністю зруйнована 31 школа — їх відновити вже неможливо. Також вщент знищені вісім університетів, чотири професійно-технічних заклади і десять позашкільних закладів освіти», — розповідає Павло Кириленко.
Незважаючи на війну, в області продовжують діяти 83 заклади охорони здоров’я, з них — 27 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 29 закладів вторинного рівня та 27 спеціалізованих закладів. Дев’ять медичних закладів були переміщені у інші регіони.
«Зараз йде процес укладання контрактів із закладами охорони здоров’я, і наша ціль — зберегти кадровий потенціал лікарів Донеччини, щоб люди не просто перебували на пакетах, а після деокупації поверталися та працювали в області, — розповідає Павло Кириленко. — Є значні досягнення: по-перше, прийняття 57 пакету. Дякую НСЗУ, що дозволили функціонувати закладам в умовах наближеної лінії фронту і контрактуватись по пакетам, які нададуть можливість людям отримувати зарплатню».
Крім того, до релокованих закладів застосовується пакет збереження кадрового потенціалу — це означає, що медпрацівникам, які релоковані і перебувають в інших областях, гарантовано надається пакет оплати праці навіть в умовах, коли вони не повністю функціонують. Це потрібно, щоб працівники не звільнилися та не перешли на інше місце роботи.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, як на Донеччині працює Пенсійний фонд України в умовах війни.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з відкритих джерел