Які українські підприємства найбільше постраждали від російських окупантів?

Це підприємство належить до Групи Метінвест. У незалежній Україні металургійний комбінат забезпечував робочими місцями понад 15 тис. жителів Донеччини, а теплом — житлові райони Маріуполя. Потужності підприємства дозволяють щороку виготовляти 3,7 млн тонн конвертерної сталі, 12 млн тонн агломерату, понад 4,3 млн тонн чавуну та понад 5 млн тонн готового прокату. Меткомбінат був важливим українським експортером, його продукція поставлялася в США, Італію, Польщу і Туреччину. Підприємство також було найбільшим в Україні виробником оцинкованого холоднокатаного листа, який використовують у будівництві та автопромі. З перших днів війни окупанти руйнують комбінат. Поки що оцінити ступінь пошкоджень та фінансові збитки неможливо.

На «Азовсталі» працювало 10,7 тис. жителів Маріуполя та прилеглих міст. Це одне з найбільших підприємств Європи з виробництва сталі та чавуну, а також єдиний в Україні виробник широких залізничних колій та рейкових кріплень. У 2020 році завод відвантажив 4 млн тонн готової продукції, три чверті якої відправив у 46 країн світу. З 24 лютого «Азовсталь» перебуває в режимі гарячої консервації. У березні стало відомо про влучення двох російських снарядів у склад і територію неподалік коксових батарей. Через критичну ситуацію в Маріуполі встановити ступінь пошкоджень меткомбінату наразі неможливо.

Завод «Антонов», на якому працювали понад 9 тис. співробітників, був одним з двох підприємств українського авіабудування. Саме тут створили найбільший у світі вантажний літак АН-225 («Мрія»). За останні десять років підприємство випустило 12 транспортних і десятки регіональних пасажирських літаків. Крім заводу в столиці підприємство має льотно-випробувальну базу в сумнозвісному Гостомелі. Під час боїв за Гостомель була знищена не лише злітна смуга аеродрому, а й сама «Мрія». В «Укроборонпромі» кажуть, що на відродження найбільшого у світі вантажного літака знадобляться понад 3 млрд доларів і пʼять років. У ході боїв «Антонов» втратив три літаки, ще п’ять були пошкоджені. У березні окупанти обстріляли й завод у Києві — у нього влучили три ракети.

До війни в Україні працювало два нафтопереробних заводи. Проєктна потужність найбільшого — Кременчуцького НПЗ — 18,6 млн тон палива на рік. Підприємство не лише створювало 3 тисячі робочих місць у Кременчуці, а й забезпечувало пальним місцевих аграріїв та транспортну інфраструктуру. Торік завод поставив на український ринок майже 40% всіх бензинів та 14% дизпалива. Окупанти масовано обстріляли Кременчуцький НПЗ і навколишні склади паливно-мастильних матеріалів. Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін згодом повідомив, що інфраструктура підприємства знищена, а завод, відповідно, не працює.

Одне з ключових промислових підприємств на сході України теж входить до Групи Метінвест. Останні вісім років завод, який знаходиться на лінії розмежування, неодноразово потрапляв під масовані обстріли з боку росіян, які досягли піку у 2017 році. Протягом цього періоду на території Авдіївського коксохіму розірвалося понад 320 снарядів, 12 працівників заводу загинули, а сам завод 15 разів знаходився на межі зупинки. В 2019 році йому вдалося вийти на виробництво довоєнного рівня у 9300 тонн на добу доменного коксу. Максимальна потужність коксохіму сягає 6,4 млн тонн на рік, що робить його одним із найбільших у Європі. АКХЗ слугує місцем роботи для понад 4 тисяч українців, ТЕЦ коксохіму виробляє тепло й гарячу воду для мешканців Авдіївки. Проте 13 березня Авдіївський коксохім знову зазнав масованого обстрілу. Цього разу снаряди потрапили в перший і другий коксові цехи, смолоперегінний та вуглепідготовчий другий цехи, а також склад. Це зупинило і ТЕЦ, яка обігрівала Авдіївку.

Вранці 3 квітня, на наступний день після обстрілу Кременчуцького НПЗ, одеський завод потрапив під ракетний удар. РФ завдала ударів по території нафтопереробного заводу та нафтосховищ, внаслідок чого було знищено резервуари з пальним, пошкоджено господарські будівлі та газові комунікації.

Єдиний в Україні завод Coca-Cola, розташований у Великій Димерці, що на Київщині, також потрапив під обстріли. Його роботу зупинили ще у перший день війни, але скільки часу тепер знадобиться на відновлення роботи — невідомо. Завод, що працює з 1999 року, виготовляє і розливає напої під такими брендами, як Coca-Cola, Fanta, Sprite, Rich та «Добрий», BotaniQ, Nestea, Burn та Gladiator, і навіть воду Bonaqua. Вся ця продукція не лише постачається в українські магазини та кафе, але й експортується у Вірменію та Молдову. Важливий завод й іншим — він є одним із найбільших у регіоні замовників української сировини і завантажує підприємства замовленнями цукру, скляної та металевої тари, концентратів яблучного та томатного соків, етикеток тощо. До того ж на заводі працевлаштовано близько 1300 співробітників. Ані оцінити ступінь пошкодження заводу, ані суму збитків зараз неможливо, адже після звільнення від окупантів територію підприємства необхідно перевірити співробітникам ДСНС.

Миколаївський «Зоря-Машпроект» — одне з найбільших промислових підприємств міста, на якому працює близько 8500 співробітників. Тут розробляються та виробляються газові турбіни та газотурбінні установки для морської сфери, а також устаткування для вироблення електричної та теплової енергії. Близько 90% продукції підприємство продає на експорт до таких країн, як Індія, В'єтнам, Туреччина та Китай. В Україні ж основним напрямком роботи є підтримка газотранспортної системи. Крім того, «Зоря-Машпроект» обслуговує флагман Воєнно-морських сил України — фрегат «Гетьман Сагайдачний». Проте після трьох тижнів роботи, 13 березня, окупанти скинули на підприємство авіаційні бомби. Внаслідок цього суттєво постраждала будівля одного з цехів та загорілася готова продукція.

Окупанти обстріляли фабрику кондитерського гіганта Mondelez, на якій працювало понад 900 співробітників. Шоколадна фабрика працювала з повним циклом виробництва — від обробки какао-бобів до упаковки готової продукції та відвантаження. З виробничих ліній у Тростянці сходила продукція таких брендів, як «Корона», Milka, «Ведмедик „Барні“», TUC та Oreo. Особливо значних руйнувань від обстрілів та пожеж зазнала бісквітна секція. Шоколадна секція постраждала відносно менше. Проте на підприємстві наголошують, що повну картину можна буде побачити тільки після детального огляду всіх приміщень та оцінки.

Нагадаємо, для допомоги в релокації бізнесу в Україні створено безоплатну платформу.