Як змінилася гривня за роки Незалежності: факти про гривню (ФОТО)

Ось так виглядала купюра першого покоління номіналом в одну гривню, випущена у 1996 році. На лицьовій стороні зображення князя Русі Володимира Великого, а на звороті — руїни Херсонеса, міста-держави в Криму часів Візантії.

Банкноту другого покоління було випущено того ж року, проте надрукована вона була пізніше за свою попередницю. Одна гривня була трохи меншою та змінила колір.

А так виглядала одна гривня третього покоління, що прийшла на заміну попередницям у 2004 році. У цій версії замість руїн Херсонеса на реверсі почав красуватися Київський Володимир-град.

Через два роки з’явилася модифікація гривневої купюри. Ззовні вона відрізняється лише кольором.

А це найстаріша версія двогривневої купюри 1996 року випуску. На її аверсі — князь Ярослав Мудрий, а на реверсі — створений за часів його князівства Собор Святої Софії.

Через рік світ побачили 2 гривні другого покоління. Як у випадку і з однією гривнею, можна відзначити зміну дизайну на більш яскравий.

У 2004 вийшла остання версія — 2 гривні третього покоління. На аверсі до зображення Ярослава Мудрого додали його цитату "…якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами…", а на реверсі до зображення собору приєднали різні елементи побуту часів правління князя.

Цікавий факт: існували ескізи купюр 3 і 25 гривень.

Проте від друку таких банкнот вирішили відмовитися.

Далі за номіналом — п’ятигривнева купюра.

Її обличчям став гетьман Богдан Хмельницький, на реверсі зобразили усипальницю гетьмана — Іллінську церкву в селі Суботів Черкаської області.

За рік, у 1997 році вийшла версія другого покоління, а остання на сьогодні паперова купюра номіналом 5 гривень побачила світ у 2004 році.

Вау! А це 10 гривень першого покоління 1996 року випуску з Іваном Мазепою на аверсі та Києво-Печерською лаврою на реверсі.

Через рік з’явилася оновлена «десятка». До речі, існує думка, що на купюрі зобразили не Івана Мазепу, а його соратника Пилипа Орлика. Ось така грошова легенда:)

Десять гривень третього покоління вийшла у 2004 році.

20 гривень першого покоління з Іваном Франком і Львівським оперним театром побачили світ у 1992 році. На купюрі наступного покоління відзначається зміна кольорів і зовнішності самого Франка.

У 2003 році вийшла купюра третього покоління.

Саме з 20 грн починається відлік купюр, які мають четверте покоління. Такі 20 грн були випущені у 2018 році.

Що цікаво, купюра першого покоління номіналом в 50 грн, надрукована в 1992 році, так і не потрапила в обіг. На аверсі зображений Михайло Грушевський, а на реверсі — Будинок Української центральної ради, відомий як Дім учителя.

Українці та українки почали користуватися купюрами в 50 грн вже другого покоління, випущеними в 1996 році. Їх особливістю було те, що на купюрах не вказувався рік друку на відміну від всіх інших купюр. Відрізнявся і реверс від купюри попереднього покоління. На звороті було зображено будівлю Верховної Ради України.

50 грн третього покоління побачили світ у 2004 році, а Михайло Грушевський на них відростив собі волосся.

Сучасна версія цього номіналу з’явилася у 2019 році. На купюрах 3 і 4 поколінь на реверс «повернувся» Дім учителя.

Як і у випадку з 50 грн, сотня першого покоління не була введена в обіг. Аверс банкноти зайняв Тарас Шевченко, а на реверс потрапила Верховна Рада України.

Купюри другого покоління вийшли у 1996 році. На них Тарас Шевченко трохи постарів і вдягнув капелюха, а на звороті зобразили дзвіницю Софіївського собору в Києві.

Саме 100-гривнева купюра зазнала найбільших змін: бо вже на купюрі третього покоління Шевченко зображений у молодій версії самого себе, а на реверсі — Дніпро, кобзар і хлопчик-поводир.

Сотня четвертого покоління мала символічне значення, адже була надрукована на 200 річницю з дня народження Кобзаря, а випущена 9 березня — в його 201-ий день народження. Реверс знову зазнав змін, і тепер там зображено червоний корпус Національного університету імені Тараса Шевченка.

Леся Українка стала першої жінкою, зображеною на українських банкнотах.

200 грн почали випускати одразу з другого покоління з 1996 року. На реверсі — луцький замок Любарта.

У 2007 році з’явилася купюра третього покоління. На ній Леся Українка «переїхала» на ліву сторону банкноти.

А у 2020 році було випущено і 200 грн четвертого покоління.

Банкнота в 500 грн з’явилася в Україні у 2006 році одразу у версії третього покоління. На ній зображений Григорій Сковорода на аверсі та Києво-Могилянська академія на реверсі. Поруч із будівлею було додано символ «всевидяче око», який було сприйнятий в суспільстві як символ масонів. Тому в наступній версії від цього елементу відмовилися.

Купюра четвертого покоління, випущена у 2016 році, стала другою та останньою на сьогоднішній момент у лінійці 500 грн. Ця версія отримала прокачану систему захисту світового рівня.

Банкнота номіналом в 1000 гривень побачила світ одразу в четвертому поколінні у 2019 році. Купюра присвячена науці. На аверсі — портрет академіка Володимира Вернадського, на реверсі — Академія наук України.

Чим більший номінал має купюра, тим більшою є її площа.

Цікавий факт: Нацбанк іноді випускає банкноти в обмеженому тиражі, присвячені до пам’ятних або визначних моментів.

До речі, в гаманцях українок і українців ще й монети є!

Про них обов’язково поговоримо наступного разу.

Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав про допомогу біженцям у Нідерландах — які виплати отримують українці.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

ФОТО: ютуб-канал Паляниця