Як пережити горе — поради психолога
Біль від втрати — необхідний, бо допомагає впоратись з відчаєм та рухатись далі
Війна змушує нас говорити на складні теми, одна з яких — переживання горя. Багато людей за ці чотири місяця стикнулися з втратами — хтось попрощався зі звичним світом, будинком, улюбленою справою. А є люди, в кого війна забрала найдорожче — рідних людей. Психолог Hubz Наталія Монахова розповіла, як пережити горе та полегшити біль.
Первинна та вторинна втрати
Експерт розповідає, що само слово «утрата» люди використовують через страх смерті. Так здається, що ще можна віднайти втрачене. Коли ж йдеться про смерть, приходить відчуття безповоротності, людина стикається з фактом власної смертності та уразливості.
«Переживання утрати відбувається на кількох рівнях. Утрата є водночас фізичною (помирає хтось близький, щось зникає) та стосунковою, коли розривається емоційний зв’язок. Є первинна втрата та вторинна», — розповідає Наталія Монахова.
За словами психолога, первинна — це саме те, що втратила людина: рідного, роботу, дім. Вторинна — це вже наслідки втрати. Наприклад, без роботи та дому людина втрачає фінансову стабільність, без чоловіка чи дружини діти лишаються сиротами.
Психолог зазначає: полегшити переживання емоцій допомагають певні ритуали.
«Урегульовуючи простір і час горювання, вони допомагають впоратися із відмовою вірити у те, що втрата дійсно відбулася, злістю, самозвинуваченнями, тривожністю, відчуттям безнадії та тугою», — говорить Наталія Монахова.
Скільки потрібно часу на проживання горя?
У нормі гострий період горювання триває близько місяця, а на зміну звичок потрібен приблизно рік. Іноді замість болючих емоцій людина відчуває заціпеніння. Психолог зазначає: це не нормально, адже прожити горе — необхідно.
Проблемою є відсутність горювання у його різних проявах:
• мінімальному, коли емоційне заціпеніння не минає після гострого шоку,
• відтермінованому (тобто відкладеному, за якого переживання горя проявляється із запізненням)
• замаскованому, за якого почуття не усвідомлюються та проявляються, для прикладу, у вигляді хронічної втоми.
Іноді виникає ускладнене або хронічне горювання. Звісно, всі ми не забуваємо про втрати. Але, коли полегшення симптомів так і не наступає, також треба бити на сполох.
Наталія Монахова говорить: «Симптомами хронічного горювання є: надмірно інтенсивні почуття самотності та тужіння; труднощі із відчуттям власного „я“; складність емоційного/інтелектуального прийняття втрати, емоційне заціпеніння, уникання нагадувань про втрату; нездатність продовжувати жити, входити у нові стосунки; надзвичайно сильні почуття гіркоти/злості, впевненість у тому, що відтепер життя не має цілі тощо».
Психолог зазначає, що горе проживати необхідно, адже саме в цей час до людини приходить прийняття смерті, вона починає адаптуватися до змін. Горе, незважаючи на його важкість, відкриває можливості для того, аби рухатися далі. Адже тільки коли проживеш свій біль, можна далі будувати життя.
Міфи про горе
Є багато міфів про горе. Один з найпоширеніших — те, що людина начебто обов’язково переживає декілька стадій на шляху до зцілення. Це заперечення та відчуття ізоляції, злість, торгування, депресія та прийняття. Їх свого часу описала Елізабет Кюблер-Росс. Проте вона говорила не про переживання горя, а про прийняття людиною смерті. Насправді, кожна людина переживає втрату по-різному.
Також є міф, що горе обов’язково веде до депресії. Це також не правда.
«Від 26 до 65% людей не мають депресивних епізодів, пов’язаних із горем», — говорить Наталія Монахова.
Матеріал виключно загальноінформаційного характеру і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов’язково зверніться до лікаря.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, де отримати допомогу психолога, та як поводитися з близькими, які повернулися з полону
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з відкритих джерел
Важливо: будь-яка інформація медичної тематики, розміщена на сайті Донбас24, носить інформаційний характер і не являється рекомендацією. Застосування будь-яких медичних препаратів повинно бути узгоджене з лікарем.