Володарі пенсій. Жителі окупованого Донбасу намагаються отримати виплати одночасно від України та росії

Повернемося до минулого, щоб потім зазирнути у майбутнє.

У 2014 році частина українців зі здивуванням дізналася, що мешканці Криму, окрім українських, мають і російські паспорти. Це було дивно (для багатьох) — виявляється так можна було?

Те, що «можна було», тихенько підтвердили й у селах на кордоні України та Угорщини, де, за чутками, угорський «утлів» був у кожному другому будинку.

До паспортів додавались усі права та обов’язки громадян, у тому числі — право на пенсійне забезпечення. Але про це не говорили голосно, щоб не злякати.

У мешканців окремих районів Донецької та Луганської, а потім і Запорізької та Херсонської областей російські паспорти з’явилися не таємно, а голосно — окупанти вирішили пов’язати нелегальними документами всіх мешканців захоплених регіонів, щоб видати примусове введення в громадянство РФ за добру волю трудящих, підкріплену автоматами та загрозами «розглядів» та звільнень.

До речі, у Донецьку та Луганську ще й «паспорти днр» видавали. Отже, колекція документів у декого солідна: внутрішній паспорт України, закордонний паспорт України, книжка «паспорт днр», паспорт РФ, закордонний паспорт РФ…

Для більшості власників цих колекцій мова про вірнопідданські почуття до Росії не йде — є лише банальний розрахунок. Раптом російська пенсія буде більшою за українську. А добре б взагалі відразу обидві отримувати!

Дев’ять років тому жителі окупованих районів Донбасу почали отримувати дві пенсії — українську та «днрівську», що спричинило черговий шквал ненависті на адресу донеччан та луганчан. Мовляв, жирують!

Щоправда, був нюанс: з літа 2014 українських пенсій люди не бачили по кілька місяців. Щоб отримати своє чесно зароблене, потрібно було через блокпости їхати на підконтрольну територію, вистоювати багатогодинні черги в управліннях пенсійного фонду…

І до речі, при цьому реєструватися як внутрішній переселенець — це ще кілька гігантських черг.

Люди вмирали на блокпостах і в тих же чергах, а про неходячих людей похилого віку в Донецьку, які не можуть вийти з квартири, не те що кудись поїхати, ніхто й не згадував, окрім їхніх сусідів. Були у 2014−2015-х і голодні смерті — паралізовані люди віддавали Богові душу просто у своїх ліжках. Про них не було кому подбати — сусіди їхали, і часто в багатоповерховому будинку на 30−40 квартир життя тепліло навряд чи в п’яти.

А ще треба було зняти цю пенсію з банківської картки, і в Донецьку-Луганську одразу ж з’явилися хиткі товариші, які пропонували таку послугу, але за страшно грабіжницьким курсом.

Тому пришестя «днрівських пенсій» частково врятувало людей від голоду. Розмір допомоги був невеликий — у середньому 6−8 тис. рублів (на той момент близько 2000−2500 грн), його не вистачало повноцінно на продукти, ліки та комуналку, це було з розряду «хоч щось».

Через якийсь час вийшло так, що найвезучіші (якщо можна так назвати людей, які живуть під постійними обстрілами та в окупації) стали отримувати «дві пенсії».

А ще на окуповані території ринули свої «переселенці» — жителі підконтрольних Україні районів, родичі та друзі «жителів лднр». Місцеві реєстрували свою рідню та друзів у себе в квартирах, і ті отримували право на «біженську пенсію», тобто соціальне забезпечення, яке дорівнювало дворазовій українській пенсії, але в рублях.

І їхали спокійно у свої Селидове, Добропілля, Вугледар… Їхні «пенсії» приходили на заздалегідь оформлені банківські картки місцевого донецького чи луганського «банку». Друзі та рідні переводили в готівку, а натомість на українські банківські картки летіли еквівалентні суми в гривні.

Багато хто був задоволений. Було навіть щось у цьому героїчне: дербанити бюджет «днр» на пенсії українцям із підконтрольних територій. Тож подвійні пенсії — це не чиясь провина і не чиясь заслуга, це просто факт. І користувалися цим успіхом усі, хто зміг.

Коли минулого року було заявлено про «приєднання» захоплених територій до росії, постало питання переходу на російську систему пенсійного забезпечення.

Оскільки дев’ять років у вуха донеччанам лили ідеї про дуже високі російські пенсії, люди похилого віку кинулися переоформлювати документи.

По-перше, вже виставлено жорсткі терміни отримання російських паспортів замість «днр», по-друге, «днрівська» пенсія скоро зникне, поступившись місцем російській, тож треба поспішати. У пенсійних фондах «лднр» розпочали перерахунок пенсій за російськими законами.

Жодних особливо високих пенсій, як з’ясувалося, поки що нікому не світить. Але переоформлюють і сподіваються, що успіх не відвернеться: отримувати і українську, і російську пенсію було б дуже непогано.

Але у пенсійних фондах «лднр» прямо кажуть: жодних двох пенсій не буде! І твердо переконують: обмін пенсійними даними між РФ та Україною йде попри все! І претендент повинен вибрати — отримувати або ту, або цю.

Підтвердити чи спростувати ці твердження поки що ніхто не береться. Ну хто писатиме запит до органів соцзахисту рф, мовляв, ви точно взаємодієте з Пенсійним фондом України? І до ПФУ з таким питанням не підеш, мовляв, чи не спілкуєтеся ви з відомствами країни-агресора щодо пенсійних виплат… Українська влада каже, що не спілкується, у росії стверджують протилежне.

Поки що важко уявити, як претендент на українську пенсію добровільно декларує неотримання російських пенсій, знаючи, що цю інформацію українці не перевірять. На окупованих кажуть: надсилають інформацію до ПФУ та нарахування українських пенсій зупиняється.

Цю інформацію важко перевірити, але перерахунок пенсій відбувається, виходячи саме з трудового стажу, заробленого в Україні. Як перевіряють дані трудових книжок? Схоже, що ніяк.

Зрештою новий законопроєкт передбачає проходження в Україні пенсіонерами ідентифікації віддалено — за допомогою «Дія.Підпис (Дія ID)» в особистому електронному кабінеті на сайті Пенсійного фонду України.

Скільки українських пенсіонерів, які не мають «Дії», відсіється на цьому етапі, можна лише припускати.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.