Вірус папіломи людини — як вберегтися

Вірус папіломи людини (ВПЛ) належить до ДНК-вмісних вірусів та є збудником папіломавірусної інфекції. Інфікування цим вірусом є досить поширеним, але не в усіх це може викликати розвиток патології. Наразі існує понад 100 штамів папіломавірусу, при цьому понад 30 штамів інфікують геніталії. Особливістю цього вірусу є те, що він має властивість уражати базальний шар шкіри та слизових, саме той шар клітин, який активно розмножується та відповідає за відновлення тканин. Цікаво, що вірус папіломи може довго (роками) знаходитись у тканинах (персистенція вірусу) і жодним чином себе не проявляти. Ця стадія називається латентною. Під час неї вірус активно розмножується та перебуває у клітині у вигляді вірусних часточок (епісомах). Така стадія папіломавірусної інфекції є зворотньою та є висока ймовірність самостійного виходу (елімінації) вірусу з організму. Коли ж вірус папіломи активується, руйнується епісома, відбувається вмонтовування ДНК вірусу в ДНК наших клітин слизової та шкіри. Це найбільш небезпечна стадія, яка називається інтегрованою. Адже при інтегрованій стадії ВПЛ-інфекції інфікована клітина втрачає здатність нормально розмножуватись, виконувати свою функцію та відмирати. Таким чином виникає зайве розростання тканин — кондиломи, перетворення тканин — дисплазії та онкологічні процеси. Сьогодні ВПЛ-інфекцію розглядають як одну з головних причин передраку (дисплазії) та раку шийки матки.

У залежності від активності вірусу штами ВПЛ поділяють на:

— низькоонкогенні (6, 11, 34, 35, 40, 42, 43, 44, 54, 55, 61, 62, 70, 71, 74 типи);

— потенційно високого ризику (26, 53, 66 типи);

— високоонкогенні (16, 18, 31, 33, 45, 51, 52, 58, 59, 39 типи).

До захворюваності ВПЛ та розвитку патології може призвести:

• ранній початок статевого життя (шийка матки є до кінця незрілою та менш захищеною);
• дуже часта зміна партнерів (інфекції, які передаються статевим шляхом, викликають запальний процес, активують вірус та «відкривають ворота» для занурення в слизову);
• довготривале вживання оральних контрацептивів (вірус папіломи порушує баланс між «хорошими» та «поганими» естрогенами, це призводить до зайвого розмноження та перетворення інфікованих клітин);
• безплідність (порушений гормональний фон порушує оновлення тканин та їхній захист);
• ожиріння (порушення живлення тканин та їхній захист);
• куріння (посилює активність дії вірусу);
• аборти (травмування шийки матки, порушує її цілісність та захист).

Загалом, щоб уникнути вірусу папіломи, слід піклуватися про своє здоров’я та регулярно проходити огляд у гінеколога.

До профілактичних заходів входять:

• щорічний огляд у гінеколога;
• використання презервативів;
• сексуальне виховання дітей, молоді.

Водночас для дівчинки ідеальна профілактика — це вакцинація від вірусу папіломи до першого статевого контакту. Вакцинація хлопчиків також можлива (у деяких країнах Європи проводять). Про це повинна потурбуватись мама заздалегідь. В Україні зареєстровано три вакцини: «Церварікс» (проти 16 та 18 типу — найзлоякісніших), «Гардасил 4» (16, 18, 6, 11 типів), «Гардасил 9» (16, 18, 6, 11, 31, 33, 45, 52, 58 типів). У календар щеплень введені ці вакцини.

Схема вакцинації наступна:

— 9−14 років — дві дози з інтервалом 6 міс.;

— 15 і старше — три дози з інтервалом 0 міс, 1 міс, 6 міс.

Навіть якщо ви вже почали статеве життя чи вже є ВПЛ, вакцинація все одно потрібна. Адже у момент вакцинації відбувається контакт частинки вірусу (весь вірус не використовують, інфікування неможливе) і крові, виробляються у високій кількості антитіла, які розносяться током крові до всіх органів, зокрема і до шийки матки. Імунітет тримається протягом 10 років (Церварікс), 5 років (Гардасил), ревакцинація 1 дозою.

Раніше Донбас24 розповідав, як розпізнати та боротися з весняною алергією.