Відновлення vs Руйнація: як буде відбудована Україна після перемоги

Відновлення України після нашої великої перемоги — це те, про що необхідно дбати саме зараз. І хоча західні партнери готові інвестувати у відбудову інфраструктури зруйнованих міст, Україна як держава також має діяти та планувати, як і за які кошти розбудовувати нову і сильну країну

Сьогодні найбільша мрія кожного українця — це мир в країні та відновлення звичайного повсякденного мирного життя. Заварити чай на СВОЇЙ кухні, побачити, як випалені поля знову засівають фермери, в небо здіймаються мирні літаки, а танки розташовані лише в військових музеях. Закінчення війни та перемога над ворогом — головні завдання, на які працюють всі громадяни нашої держави.

Але поки йде війна, жорстока і кривава, проте кожен з нас вже сьогодні ставить собі питання — що буде завтра і якою стане Україна після війни. До 24 лютого ми багато будували: відкривали сучасні школи для дітей, лікарні з новим обладнанням, ремонтували дороги — від заходу і до сходу. Та агресор приніс «руський мір» — зі зруйнованими будинками, згорілими школами, голодом та смертями. Цілі міста стали згарищами, люди залишилися без житла, країна — без важливих підприємств.

Хто заплатить за збитки та коли почнеться масштабна відбудова? Чи варто розраховувати на репарації від держави-агресора? Про це журналісти Донбас24 поговорили з експертами.

Росія заплатить?

З перших днів війни в Україні створили проєкт «росія заплатить». Спеціалісти профільних міністерств фіксують всі збитки, які нанесла росія. У спеціальній таблиці можна побачити вражаючи дані: станом на 8 серпня окупанти вже винні українцям 110,4 млрд доларів. Лише за наявними даними росія зруйнувала 131,3 тис. житлових будинків, 2217 закладів освіти та 934 медустанови. Збитки у сфері охорони здоров’я склали 1,6 млрд доларів, а у сфері освіти — 3,8 млрд доларів. Також постраждали промисловість, сільське господарство, транспорт, енергетика і багато інших галузей. І найстрашніше те, що пошкодження постійно зростають, суми — множаться, а в нас так і немає точної відповіді — чи справді росія заплатить?

Політолог Володимир Фесенко у коментарі для Донбас24 розказав, що, насправді, такий варіант — дуже маловірогідний, і сподіватися на репарації поки що не варто.

«Це можливо лише тоді, коли з росією будемо воювати не тільки ми, а й всі наші партнери. А це означає ризик ядерної війни — ніхто не піде на такий крок, — розмірковує політолог. — А сам на сам, не маючи власної зброї і боєприпасів, ми не зможемо виграти війну тотально — з українським прапором над Кремлем і актом капітуляції від росії. Для нас головне завдання — звільнити окуповані території. Це більш реально, ніж репарації від росії».

Також експерт зазначив, що отримати заарештовані активи рф від західних країн також буде складно. У різних країнах це різні суми, загалом — близько 300 млрд. В Україні багато хто говорить, що це вже конфісковані гроші. Та це не так. Щоб їх отримати, потрібна складна багаторічна судова боротьба.

«Якщо росія програє війну, послабиться та піде з України, це можливо. Але західні країни повинні прийняти політичні рішення, які б сприяли конфіскації активів. Вони підуть на це, коли побачать, що загострення конфлікту з росією більше не буде, і залежності від неї також, — говорить Володимир Фесенко. — Наприклад, у Німеччини така залежність поки зберігається. Якщо вона відмовиться від російського газу, то, можливо, через певний час ухвалить відповідне рішення. Також це можуть зробити США та Великобританія».

Щоб досягти бажаного, активно діяти має Україна.

«Захід може піти на конфіскацію активів, щоб зекономити, бо вони взяли на себе зобов’язання допомагати нам у відновленні. Але країни ЄС також в складній економічній ситуації. І їм треба підказувати такі варіанти», — говорить експерт.

У відновленні допоможе ЄС

Допомагати у відновленні вже не раз обіцяли європейські партнери. Були як спільні заяви, так і поодинокі пропозиції на кшталт відбудови Маріупольського драмтеатру від Італії. Як вже розповідав Донбас24, Україна презентувала план післявоєнного відновлення, який розрахований на 10 років. Його реалізація має розпочатись вже цього року, незалежно від того, чи припиняться бойові дії в країні. В ньому вже прописано, що Польща та Італія будуть допомагати у відновленні Донеччини. Чехія, Фінляндія та Швеція братимуть участь у відбудові Луганщини. Також долучиться ряд інших західних країн. Швейцарія буде відновлювати Одещину, Ірландія — Рівненщину, Німеччина — Чернігівщину, Канада — Сумщину, США та Туреччина — Харківщину, Бельгія — Миколаївщину, Швеція та Нідерланди — Херсонщину, Норвегія — Кіровоградщину, Австрія — Запоріжжя.

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що у розподіленні регіонів між країнами була навіть конкуренція! За його словами, на цю допомогу дійсно можна розраховувати. Вона включатиме відновлення соціальної інфраструктури, житла, певних підприємств. Також мають бути реалізовані проєкти з відновлення транспортної, комунальної, авіаційної інфраструктури. В рамках відновлення є шанс провести навіть їх модернізацію.

«Буде створено спеціальний фонд, уряд разом із Заходом пророблятимуть механізм фінансової допомоги Україні. З’явиться система контролю та аудиту, — розповідає експерт. — Проте варто пам’ятати, що все залежить від того, як закінчиться війна. Якщо це буде просто тимчасове припинення вогню, навряд чи можна очікувати великої відбудови. В такому разі можуть відновлювати тільки житло та об'єкти критичної інфраструктури».

Також є попередні домовленості за програмою Fastrecovery. Вона передбачає відбудову вже зараз, до закінчення війни. Відновлювати в рамках неї будуть найбільш важливе та термінове — житло, комунальні об'єкти, критичну інфраструктуру для постачання електроенергії, тепла, води, ремонт доріг, відбудову на звільнених територіях, зокрема в Бучі та Ірпені.

Колишній пологовий у Маріуполі

План на десять років

Володимир Фесенко вважає, що пріоритетом під час відновлення буде ремонт та будівництво шкіл, лікарень, енергетичних та промислових об'єктів, які можуть допомогти економіці швидко розвиватися. Також акцент будуть робити на сільське господарство, виробництво зерна. Крім того, в Україні — великі традиції металургії, є запаси залізної руди, тож великий бізнес, ймовірно, займеться відновленням виробництва.

Політолог не виключає певні інвестиції не лише в муніципальні, а й в приватні об'єкти. Навіть зараз є програми від уряду для підприємців. А після закінчення війни європейські партнери можуть вкладати кошти у підприємства, важливі для держави та суспільства. Гроші можуть розподіляти на конкурсній основі, і згідно потреб держави.

«Наприклад, в Україні немає жодного заводу, який виробляє скло для вікон. А після війни це буде дуже актуально. Також важливе відновлення нафтопереробних заводів, видобутку солі», — розповідає експерт.

Під час відбудови може виникнути нова проблема — нестача робочих рук. В Україні і так був дефіцит спеціалістів багатьох технічних спеціальностей. Після війни він посилиться — багато з них поїхали за кордон. Тож, Україні потрібно буде залучати фахівців для багатьох сфер, зокрема — будівництва.

Загалом державний план, повну версію якого можна подивитися за посиланням, передбачає комплексну роботу на десять років. Автори передбачають, що в країні з’явиться «євроколія», нові блоки АЕС, екодуки, власне виробництва вікон та скла, нові індустріальні кластери. Очікується, що завдяки їх реалізації щорічний приріст ВВП складе більше 7%. Усього план включає близько 850 проєктів з оборони, освіти, екології, медицини, культури, сільського господарства та інших сфер.

Освіта

На відновлення та нові проєкти у сфері освіти планують витратити 5 млрд доларів. Серед перспективних проєктів, які планують реалізувати: підтримка повернення молоді в Україну, створення системи грантів для дослідників, забезпечення належних умов для гуртожитків.

Важливо, що влада планує з державного бюджету компенсувати частину витрат закладам, які приймають на навчання дітей-переселенців. Також збираються відбудувати навчальні комплекси університетів та закладів фахової передвищої освіти. У них відбудеться оновлення навчальних лабораторій.

У районах з великою кількістю переміщених дітей встановлять швидкобудівні тимчасові споруди, а у різних містах країни створять мультифункціональні центри, які будуть надавати дошкільну та позашкільну освіту, соціальні послуги та мати власні бібліотеки.

Також, як зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, за планом відновлення передбачається продовження реформи НУШ, розбудова мережі сучасних закладів освіти, реалізація стратегії розвитку вищої освіти, підготовка кваліфікованих фахівців.

«Над запропонованими проєктами та заходами спільно працювали представники МОН, Офісу Президента, Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, понад 170 українських, а також близько 80 іноземних експертів і партнерів», — розповів Сергій Шкарлет.

Зруйнована школа у Краматорську

Також постає важливе питання — чи всі школи будуть відновлювати? Адже багато дітей евакуювалося за кордон, родини переїхали в різні регіони України. Звісно, все буде залежати від поточної ситуації, але перед відбудовою потрібно буде провести ґрунтовний аналіз.

Експерт з питань освіти й компетенцій Українського інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що перш ніж відновлювати школи, потрібно проаналізувати декілька чинників: «Перший з них — скільки дітей повернулося в місця постійного проживання, адже переміщення відбулося не лише за кордон, а й в інші регіони України. За кордоном за даними Офісу освітнього омбудсмену залишається 35−40% учнів, і близько 5% педагогів. Відповідно, в тому обсязі, в якому школи працювали, вони навряд чи будуть функціонувати надалі».

До того ж змінюється економічна ситуація — багато в чому доведеться економити. Кожне шкільне приміщення потрібно опалювати та утримувати, тож в майбутньому вони можуть стати більш компактними та енергоефективними. Головним фактором навіть після закінчення війни залишиться безпека.

«Навіть після закінчення війни будуть збережені безпекові норми, адже протягом найближчих трьох років ситуація в Україні не повернеться в стан до 24 лютого. Зараз за найоптимістичнішими даними укриття мають 40% шкіл. Але деякі з них почали копати власними силами — ще треба перевірити, наскільки вони якісні та можуть витримувати навантаження. Цим займається спеціальна комісія. Крім того, треба тренуватися в них заходити, щоб під час тривоги не було штовханини», — говорить Микола Скиба.

Форми навчання змінюватимуться — будуть поєднуватися очні та дистанційні.

«Є десятки методик, які передбачають роботу в групах, малих групах, командну роботу, коли учні можуть навіть тиждень робити щось в команді за межами школи. Це підходить для середніх та старших класів, — говорить експерт. — Є випадки, коли в сільській місцевості працюють великі навчальні заклади, а дітей в них небагато. Можна створювати освітні хаби, додавати туди якісь корисні функції для громад».

Програма для учнів теж доповнюється. Цього року дітей вже навчатимуть правилам мінної безпеки. Микола Скиба вважає, що замість старих уроків військової первинної підготовки, можна організувати курси виживання в екстремальних умовах на кшталт скаутських.

«Діти можуть виїжджати на природу, тренуватися розводити вогонь, фільтрувати воду, будувати укриття. Також дітей потрібно навчати нормам енергоефективності, навичкам обробки інформації, критичного мислення, бо ми перебуваємо в стані інформаційної війни і надалі вона буде лише посилюватися. На уроках можна додати більше практичної роботи з конструюванням — такі форми знімають напругу та допомагають матеріалу краще засвоїтись», — говорить експерт.

Охорона здоров’я

На цей важливий напрямок також планують витратити 5 млрд доларів. В плані вже зазначені проєкти по реконструкції та будівництву конкретних медичних закладів. Серед них, наприклад, відновлення інфраструктури науково-дослідних інституцій НАМН України від наслідків військової агресії рф, реконструкція лікувально-реабілітаційного корпусу № 3 Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни у с. Циблі Бориспільського району Київської області, реконструкція майнового комплексу ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л. І. Медведя».

Також планується створити сучасну клінічну базу для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку, побудувати сучасний лікувально-діагностичнний комплекс Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Серед інших проєктів — виробництво модульних лікарень європейського зразку, створення національної мережі опікових центрів в Україні, забезпечення стратегічного запасу критично важливих лікарських засобів та медичних виробів.

У єдиному телемарафоні новин Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко також розповідав, що МОЗ розглядає відновлення медичних закладів.

«Ми визначаємо, які лікарні в певному окрузі повинні бути, які відділення вони повинні мати, яка матеріально-технічна база у них повинна бути, — і відразу за цим напрямком будемо дооснащувати і відновлювати», — сказав він.

Сільське господарство

Однією з перспективних галузей в Україні називають сільське господарство. Воно зазнало великих збитків від агресора — ми бачимо випалені поля, знищені фермерські господарства. Аграрії не можуть працювати на окупованих територіях та в зонах бойових дій. До того ж росія блокувала порти — за допомогою великих зусиль міжнародної спільноти вдалося відновити експорт зерна з України.

Що потрібно, щоб не лише відновити втрачене, а й вдосконалити підходи до сільського господарства? Про це в коментарі для Донбас24 розповіла доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Любов Молдаван.

Звичайно, після закінчення війни землі, постраждалі від агресора, потрібно буде розмінувати та рекультивувати. Проте, як зазначає докторка наук, всі постраждалі території не потрібно одразу засіювати знов. Такі дії лише нашкодять.

Випалені українські поля

«В нашій країні разораність угідь, особливо в тих зонах, де йдуть бойові дії, тобто в степових районах досягає 90%, а то й 98%. Раніше такого не було, але вже 15 років всі ґрунтознавці, інститут землеробства, і ми постійно говоримо про необхідність вивести частину деградованих земель з обігу. Вона в цих районах складає до 80%! Це потрібно, щоб землі могли відновитися, і в них зберігалися поживні речовини. Інакше ми втратимо всю родючість наших чорноземів», — говорить Любов Молдаван.

У західних країнах, Канаді та Америці, як розповідає професорка, такі ґрунти виводяться з обігу на десять років, є спеціальні програми, за якими вони переводяться в сінокоси, пасовища або засаджуються лісом, а потім їх знову засіюють.

«У нас таких — сильно еродованих земель, які потребують виведення з обігу десь 6 млн. Отже, якраз зараз настав час, щоб землі, які були порушені війною та є еродованими, а це часто збігається, були виведені з обігу. Це можна робити поступово. Але не треба їх розмінувати і одразу засіювати», — говорить науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Крім того, експертка радить урізноманітнити кількість культур, що висаджуються. У нас здебільшого проростають зернові та соняшник. Це зрозуміло, адже соняшник активно йде на експорт. Але ця рослина поглинає гумус та виснажує ґрунт, її супроводжують бур’яни. Якщо продовжити висаджувати його в такій кількості, це буде шкодити чорноземам.

«Його можна замінити зернобобовими. Вони популярні у інших країнах, тож так ми збережемо ґрунт і не втратимо обсяги експорту», — говорить Любов Молдаван.

Також Україні потрібно розвивати тваринництво. Для цього найкраще підходить Полісся. Там можна випасати велику рогату худобу. Яловичина теж може йти на експорт.

«Відродити тваринництво варто, якщо не для продажу, то хоча б для продовольчої безпеки власної країни. Бо Україні соромно завозити молоко і свинину з-за кордону», — вважає професорка.

Ще одна проблема, з якою зараз стикається держава у сільському господарстві — нестача ринків збуту плодово-овочевої продукції. Цього року фермери були змушені закопувати фрукти зі своїх садів в землю, бо продати їх просто не було змоги.

Також важливі кроки варто зробити в насінництві. Адже клімат активно змінюється — наприклад, наші помідори на Київщині не звикли до такої спеки і погано ростуть через неї. Завозити насіння з інших країн також поганий варіант — воно не адаптоване до наших умов.

«Треба направити кошти на селекцію — виведення сортів, адаптованих до українського клімату», — вважає експертка.

Також через зміни в кліматі потрібно відновлювати зрошення.

«На півдні Херсонської області вже є пустеля, але вона буде розширятися, піде по Херсону, Запоріжжю, Луганську, Донецьку. Це дуже серйозно і на зрошення обов’язково треба робити ставку», — вважає Людмила Молдаван.

Нагадаємо, есе студента із Краматорська про відновлення України стало одним із кращих, замість «Артемсолі»: на Закарпатті відкриють потужне виробництво солі.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

ФОТО: з відкритих джерел

0
0