Відновлення книжкового фонду Маріуполя — коли відкриється нова бібліотека (ФОТО)
Центральна бібліотека ім. В. Г. Короленка у Маріуполі, приміщення якої зруйновано, працює над відновленням книжкового фонду
До 24 лютого у Маріуполі функціонувало 15 публічних бібліотек, 5 із них були дитячими. Зараз майже всі бібліотеки зруйновані. Наразі маріупольська бібліотека відновила діяльність у Центральній бібліотеці м. Дніпро.
«На жаль, нам не вдалося евакуювати книги з Маріуполя. Проте ми вже відновлюємо наш бібліотечний фонд, який майже повністю було знищено.Частину книг мешканці міста забирали для розпалювання багаття, адже треба було готувати їжу. Також розграбована вся техніка і меблі», — підкреслила керівниця Комунальної установи «Центральна міська публічна бібліотека Маріупольської міської ради з філіями» та директорка центральної бібліотеки ім. Короленка Вікторія Лісогор.
Бібліотека перетворилася на прихисток
Приміщення Центральної бібліотеки імені Короленка у Маріуполі слугувало прихистком як для співробітників бібліотеки з їхніми дітьми, так і для маріупольців, які втратили домівки. Для себе Вікторія однозначно вирішила, що залишатиметься в Маріуполі.
24 лютого Вікторія приїхала до бібліотеки, тоді ж вона роздала всі трудові книжки співробітникам. Інженер з охорони праці попросилася ночувати зі своєю донькою в бібліотеці, адже вона жила на 8 поверсі і їй було страшно через постійні вибухи залишатися у власній квартирі. Квартира Вікторії знаходилася на 7 поверсі, вікна виходили на «Азовсталь». Саме тому вона теж вирішила, що будівля бібліотеки може стати надійним прихистком, тому з донькою переїхала до бібліотеки.
Понад два тижні у бібліотеці жило близько 50 осіб. Зокрема, 5 березня до приміщення приїхали поліцейські, які повідомили, що бібліотека стане місцем їхнього дислокування. 6 березня вони привезли до бібліотеки свої сім'ї.
7 березня, коли будинки на пр. Миру № 43 та 45 потрапили під масові обстріли, до бібліотеки приєдналися мешканці цих будівель. Поступово маріупольці зайняли все приміщення адміністративного корпусу бібліотеки. Завдяки поліцейським до 12 березня Вікторія отримувала деяку інформацію про обстановку в місті.
«Поки ми перебували в бібліотеці, нам вдалося сховати в надійному місці найбільш цінні екземпляри», — зазначила директорка бібліотеки.
Як було знищено приміщення бібліотеки?
16 березня почалося масоване бомбардування Маріуполя. Напередодні 15 березня Вікторії вдалося додзвонитися до чоловіка, який виїхав ще 24 лютого. Зранку 16 березня вона прибігла до своєї квартири і зібрала деякі речі. Того ж дня її, доньку та декількох співробітників вивезли до Мангуша. На той час в бібліотеці залишилося всього 8 осіб.
«Все, що мені вдалося забрати — це документи на бібліотеку і печатка. Трудові книжки я всім роздала ще 24 лютого. А вивозити книги, на жаль, можливості не було», — зазначила Вікторія.
В ніч на 19 березня бібліотеку розбомбили. Можливо, це сталося через наводку місцевих жителів, адже в бібліотеці перебували поліцейські. Слід зазначити, що в цій будівлі з 1905 року працював банк. Це була перша банківська будівля у Приазов'ї та на південному сході України. Саме через цей банк проходили фінансові операції маріупольських металургійних заводів «Нікополь» та «Провіданс», будівництво міських приватних та громадських будівель. Знищення цінних пам’яток культури, архітектури та історії є злочином, скоєним російськими військовими, які спрямовані проти культурної спадщини Маріуполя і загалом України.
«Прикро визнавати, але від будівлі майже нічого не лишилося. Тільки у підвальних приміщеннях деякі книжки, але і там багато чого розграбували», — підкреслила директорка установи.
Як відновлюватиметься книжковий фонд Маріуполя?
Вікторія Лісогор змогла виїхати до Запоріжжя лише 26 березня. Наразі вона перебуває у Дніпрі. Маріупольчанка дуже важко перенесла знищення рідного міста та місця, з яким у неї було пов’язано чимало важливих ідей та подальших планів. Зараз жінка працює з психологом, щоб розібратися в багатьох моментах і рухатися далі. Але головне, на що вона спрямувала всі сили — це відновлення книжкового фонду Маріуполя. Втім дуже болючим залишається кадрове питання. 60% працівників маріупольських бібліотек лишилися в окупованому місті. Більшість з них стали колаборантами на чолі з Юлією Коряченко — провідною бібліотекаркою Маріупольської історичної бібліотеки ім. Грушевського, яка до війни плела жовто-блакитні бісери і відрізнялися патріотичною позицією. Наразі вона наголошує, що ніколи не приховувала своєї проросійської позиції. 15 працівників виїхали до рф.
«Я не знаю, як далі співпрацювати з людьми, які зробили такий вибір. Звісно, для мене це неможливо. Не розумію, чому після всього, що сталося в Маріуполя, після знищення нашого дому, вони почали працювати під владою окупантів та ще й виїхала до країни-агресорки. Для мене все це неприпустимо!», — наголосила Вікторія Лісогор.
10 працівників бібліотек виїхали до України і 13 осіб — до Європи. Саме ці співробітники на чолі з Вікторією Лісогор почали збирати електронні версії книг як авторів Приазов’я, так і творців інших куточків України. Водночас фонд бібліотеки суттєво поповнився завдяки допомозі від мешканців Дніпра, благодійних організації та бібліотек з інших міст України. Вікторія вже отримала 54 посилки. Знану допомогу надали Інститут української книги, Благодійний фонд «Бібліотечна країна», відділ культури міста Чернігова та Дніпровська бібліотека. Зараз фонд бібліотеки налічує близько 1000 книжок. Планується, що найближчим часом маріупольська бібліотека розташовуватиметься у новому центрі «Я—Маріуполь» в Дніпрі, який відкриється у двоповерховому (більше за площею) приміщенні.
Кожен українець може допомогти маріупольській бібліотеці імені Короленка відновити книжковий фонд, відправивши книгу або декілька. Перевага надається україномовним виданням.
Контакти для відправки: Вікторія Олександрівна Лісогор,
Раніше Донбас24 розповідав, які книги авторів Донеччини будуть цікаві кожному українцю.
Найсвіжіші новини та найактуальнішу інформацію про Донецьку й Луганську області також читайте в нашому телеграм-каналі Донбас24.
ФОТО: з особистого архіву Вікторії Лісогор.