Верховна Рада підтримала новий закон про медіа

Законопроєкт пропонує розширити повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення, обмежити вплив олігархів та роботу проросійських медіа

30 серпня Верховна Рада України проголосувала у першому читанні за законопроєкт про медіа. Ініціаторами законопроєкту стали: Потураєв Микита Русланович, Кравчук Євгенія Михайлівна (IX скликання), Кабанов Олександр Євгенійович (IX скликання), Скрипка Тетяна Василівна (IX скликання), Богуцька Єлізавета Петрівна (IX скликання), Боблях Андрій Ростиславович (IX скликання), Нальотов Дмитро Олександрович (IX скликання).

За законопроєкт проголосували 233 депутати. Зокрема: «Слуга народу» — 179, «Європейська солідарність» — 0, «Батьківщина» — 6, група «Платформа за життя та мир» — 12, група «За майбутнє» — 7, «Голос» — 0, група «Довіра» — 12, група «Відновлення України» — 12, позафракційні — 5.

«Чинне законодавство у сфері засобів масової інформації, прийняте у 1993−2006 роках, є застарілим й не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку у сфері медіа. Законодавство не передбачає дієвих механізмів захисту національного медіа-простору України та побудови інформаційного середовища, здатного протистояти актуальним реаліям гібридної війни, загрозам інформаційної безпеки», — зазначено у доопрацьованій профільним парламентським комітетом у серпні пояснювальній записці.

Мета законопроєкту

Метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання
правовідносин у медіа-галузі, виконання Україною зобов’язань перед
європейськими партнерами та імплементація норм європейського
законодавства у національне законодавство України шляхом забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання
різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення
плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних
інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності
в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і
незалежності медіа.

Прийняття законопроєкту має створити необхідні сучасні європейські
умови для задоволення інформаційних потреб громадян України,
ефективного розвитку галузі надання аудіовізуальних медіа сервісів з використанням нових технологій.

Кабінет Міністрів України визначив законопроєкт про медіа «як пріоритетний і такий, що спрямований на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у галузі європейської інтеграції».

Основні положення законопроєкту

Закон регулює відносини, пов’язані з поширенням масової інформації,
визначає правові засади діяльності в Україні суб'єктів у медіа-галузі, а також
засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій галузі. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики у рамках підготовки законопроєкту про медіа до повторного першого читання розглянув і узагальнив величезний масив зауважень і пропозицій,
отриманих за наслідками публічної експертизи, яка тривала упродовж
січня — травня ц.р., напрацював нову редакцію проєкту закону України про
медіа, у якій врахована більшість слушних зауважень і пропозицій. Зокрема:

1. Доопрацьовано термінологію проєкту. Приведені у відповідність до вимог
та критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіа
послуги визначення термінів «європейський продукт», «європейська
студія-виробник», «національний продукт», «незалежна студія-виробник» (ст. 2 Проєкту).

2. Із числа суб'єктів, на які поширюється регулювання Закону «Про медіа»,
вилучені іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного
доступу до інформації
(зокрема, Netflix, Amazon Prime Video).

3. У доопрацьованому проєкті відповідно до Директиви ЄС про
аудіовізуальні медіапослуги викладені вимоги до платформ спільного
доступу до відео
(замість платформ спільного доступу до інформації),
додано визначення терміну «платформа спільного доступу до відео» та запропоновано режим взаємодії національного регулятора з платформами
спільного доступу, зокрема іноземними.

4. Вилучено положення про обов’язковість трансляції радіоканалів,
телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами
Європейської конвенції
про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, офіційними мовами цих держав (ст. 4
Проєкту).

5. Встановлено заборону усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах,
брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу (ст. 24
Проєкту).

6. Конкретизовано вимоги до прозорості структури власності та контролю:
додано строк на приведення структури власності у відповідність вимогам
закону, уточнено порядок подання звітності та перелік підстав її подання
(ст.ст.25, 26, 27 Проєкту).

7. Суттєві уточнення в проєкті зроблені у Розділі ІІІ «Публічні аудіовізуальні
медіа».
Регулювання питань мовлення громад доопрацьовано з урахуванням рекомендації експертів Ради Європи, зокрема, в частині відокремлення суб'єктів мовлення громад від суб'єктів, заснованих місцевими органами влади, уточнені механізми забезпечення редакційної свободи та вимоги до програмного наповнення тощо.

8. Вимоги щодо публікації вихідних даних онлайн медіа поширюватимуться
лише на зареєстрованих суб'єктів (ст. 37 Проєкту).

9. Програми США та Канади виключено з квоти європейського продукту.
Відкориговані квоти на програми незалежних студій-виробників у
відповідності до вимог Директиви: для таких програм встановлено квоту
10% та 5% протягом перехідного періоду (ст. 39 Проєкту).

10. Розширені гарантії захисту дітей від шкідливого контенту: обов’язок
захисту дітей від шкідливого контенту розповсюджено на провайдерів
аудіовізуальних сервісів. Проєкт зобов’язує онлайн медіа належним
чином інформувати аудиторію про потенційну шкідливість контенту (ст.
42 Проєкту).

11. Відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи уточнено підстави для надання права на відповідь чи спростування інформації: закріплено, що такими підставами є поширення відомостей, які не відповідають дійсності
або які були викладені неправдиво (неповно або неточно) (ст. 43 Проєкту).

12. Уточнено порядок розповсюдження мовниками інформації про події
значного суспільного інтересу.
Закріплено право телевізійних мовників
вільно обирати уривок (відеоряд) із трансляції події значного суспільного
інтересу, необхідний для підготовки відповідних новинних повідомлень
(ст. 46 Проєкту).

13. Спрощені умови реєстрації друкованих видань: встановлено, що вони
підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії
(ст. 63 Проєкту).

14. Вдосконалено норми щодо співрегулювання у сфері медіа: уточнено
предмет спільного регулювання, конкретизовано процедуру створення
органу спільного регулювання (Розділ VII Проєкту).

15. Допрацьовано процедуру здійснення контролю та нагляду у сфері медіа.
Посилено повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб'єктів у сфері медіа, додано право регулятора скасовувати реєстрацію аудіовізуальних лінійних медіа без рішення суду. Удосконалено процедуру застосування санкцій (Розділ XIII Проєкту).

16. Конкретизовано обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією: уточнено перелік суб'єктів, які не можуть бути суб'єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо (Розділ IX Проєкту).

Раніше Донбас24 розповідав, як і куди можна виїхати з Донбасу у вересні.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

ФОТО: з відкритих джерел.

7
0