Українські біженці за кордоном: куди та як сплачувати податки

Через повномасштабне військове вторгнення рф мільйони українців відправилися за кордон в пошуку прихистку. Наразі таких людей там близько 5,6 мільйонів, приблизно 2,8 мільйонів з них — працездатного віку. Частина з них продовжує дистанційно працювати в Україні, а десь третина — вже знайшла роботу на новому місці.

Як та куди правильно сплачувати податки, працюючи за кордоном, розповідає Донбас24 з посиланням на Мінфін.

Наші західні сусіди вважають, що людина має сплачувати податки тій країні, де вона визначена податковим резидентом. Цей статус надається за такими критеріями:

— наявність постійного житла: якщо ви маєте помешкання і в Україні, і в Польщі, то будете резидентом тієї країни, з якою маєте більш тісні економічні зв’язки;

— місце звичайного проживання;

— громадянство: цю позицію розглядають, якщо за першими двома важко визначити, в якій країні ви матимете статус податкового резидента.

За словами юристів, у цьому питанні найчастіше звертають увагу на другий з зазначених критеріїв. Також користуються правилом 183 днів. Тобто, де людина провела 183 дні на законних підставах, податковим резидентом тієї країни її й вважають.

Згідно з українським законодавством, наші громадяни за кордоном є податковими резидентами України. У той же час, з країнами, де перебуває найбільше українських біженців, підписані Конвенції про запобігання подвійного оподаткування. Таким чином, якщо ви сплатили податки, наприклад, в Польщі, то в нашій країні їх сплачувати вже не потрібно. Однак, якщо біженець відкриває власний бізнес в Європі, то автоматично стає її податковим резидентом, у той час як Україна продовжує очікувати від нього подання декларації та відповідних виплат.

Українці, які виїхали за кордон, але дистанційно працюють на компанії, зареєстровані в нашій країні, можуть стикнутися з певними проблемами. Так вважають в Європейській Бізнес Асоціації. Мовляв, для українських роботодавців є ризик подвійної сплати соціальних внесків із заробітних плат працівників. Через це компанії можуть звільнити людей, не маючи можливості сплачувати за них в Україні та отримуючи за це штрафи.

Як вже зазначалося вище, більшість європейських країн надає статус податкового резидента за правилом 183 днів. Тобто, за півроку українські біженці автоматично отримують його від тієї країни, де знаходяться. При чому, це стосується й тих, хто працює дистанційно в українських компаніях, та підприємців, які віддалено ведуть бізнес в Україні.

Окрім того, ФОП за кордоном стикнулися з необхідністю подвійної конвертації валют на рахунках, що призводить до суттєвих фінансових втрат. Отримуючи дохід на рахунок, відкритий в Україні, підприємець має конвертувати їх у гривню, щоб мати можливість витрачати ці гроші та сплачувати податки. Курс такої конвертації довгий час був на 20−25% нижчим за ринковий, а витрачає кошти в країні перебування ФОП вже саме за ринковим курсом.

Українці за кордоном мають самі обирати, податковим резидентом якої країни їм залишатися. Деякі юристи вважають, що простіше за півроку перебування обрати цей статус саме там, де ви знаходитеся. Інші звертають увагу на те, що в Європі ставка може бути набагато вищою, що зовсім не вигідно. Тож варто бути готовими довести свій український податковий статус.

Зробити це можна за допомогою «умовної теки» документів:

— довідка про сплату податків в Україні та сертифікат податкового резидента України;

— довідка про реєстрацію в Україні;

— діючий ФОП та рахунки в українських банках;

— довідки про прикріплення дітей до навчальних закладів в Україні;

— квитанції про сплату за комуналку в нашій країні;

— довідка про застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Нагадаємо, шахраї крадуть гроші в українців під виглядом «допомоги» від країн ЄС.

Найсвіжіші новини та найактуальнішу інформацію про Донецьку й Луганську області також читайте в нашому телеграм-каналі Донбас24.

Фото: з відкритих джерел