Рубіжне: гуманітарна катастрофа та виснажливі бої

Оборона міста на Луганщині тривала близько трьох місяців

Сьогодення «руського миру» в тимчасово окупованому Рубіжному Луганської області — суцільні руїни, відсутність зв’язку та комунальних послуг і повноцінна гуманітарна катастрофа. У місті залишилось дуже багато непохованих загиблих, є поранені, а нечисленні мешканці вимушені існувати на грані виживання.

Спогадами про виснажливу та тривалу оборону Рубіжного (місто трималося близько трьох місяців) поділився один із нацгвардійців — «Міні». Його розповідь опублікувало Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України, повідомляє donbas24.

Окупанти випустили більше сотні снарядів за годину

Боєць «Міні» захищав Рубіжне тривалий час, починаючи з перших днів повномасштабного військового вторгнення рф. Під час одного з бойових завдань разом з побратимами він потрапив під мінометний обстріл. Після влучання в їхню бойову машину українські воїни розформувалися по групах та вимушені були зайняти позиції в одній з будівель.

«Вже через годину, щільність обстрілів дуже зросла… До вечора трохи стало тихіше», — пригадує «Міні», додаючи, що, за його підрахунками, окупанти випустили більше ста снарядів за годину.

Також він розповів, що бойова обстановка в Рубіжному швидко змінювалася: замість артилерійських дуелей починалися вогневі контакти між піхотинцями. Що залишалося незмінним, так це улюблена тактика рашистів — «випалювання землі». Вони знищували населений пункт крок за кроком, будинок за будинком, незважаючи на відчайдушні спроби українських воїнів їх зупинити.

Тиск ворога дедалі посилювався

Задля подолання спротиву наших захисників, російські окупанти кидали у вуличну «м’ясорубку» величезні людські ресурси: від звичайної піхоти та «мобілізованих» до елітних спецпризначенців рф. Також було задіяна різноманітна зброя, включаючи танки, артилерію та літаки.

«Ми переходили з будинків до інших споруд та вже не стежили за часом і не розрізняли день та ніч — тиск ворога дедалі посилювався», — каже «Міні».

Окупанти кинули на місто неймовірну кількість сил, намагаючись якщо не перемогти, не вибити українських військових, то, принаймні, виснажити їх. Вони накочувались, як хвилі.

«З орками вже ніхто не церемонився»

За словами нацгвардійця, ритм жорстоких боїв за Рубіжне був пекельним, тож це дуже виснажувало. Українські воїни були втомлені, не могли витримувати, проте здаватися ніхто не збирався:

«Своїми руками я забирав загиблих товаришів з-під обстрілів. З орками вже ніхто не церемонився, ми також поливали їх „Градами“. Ми вели вогонь з РПГ та ПТРК. Нам було легше, бо ми — мобільні», — поділився спогадами він.

А ось доля цивільних, які залишалися в Рубіжному, для нацгвардійців була дуже важливою. Воїни прикладали максимум зусиль, щоб допомогти їм. Так, одного разу вони врятували двох лежачих літніх людей з будинку, охопленого жорнами війни. Пізніше стареньких евакуювали в безпечне місце.

«Усі ми тут дивимося в очі смерті, але зараз важлива лише Україна. Треба, щоб Україна перемогла», — підсумовує «Міні».

Зазначимо, що мужня оборона Рубіжного тривала близько трьох місяців. Однак з часом українські воїни вимушені були відійти, щоб продовжити важкі бої за Донеччину та Луганщину. Нещодавно donbas24 також розповідав про унікальну спецоперацію «Азовсталь».

Фото: Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України.

0
0