Домашнє насильство — Рада жінок Донеччини розробила міфологію та записала серію подкастів
Проблема домашнього насильства в Україні, на жаль, актуальна завжди, в тому числі й під час війни. Рада жінок Донеччини на своїй сторінці у Facebook публікує добірку, присвячену темі домашнього насильства, яке оточено десятками міфів, когнітивних помилок та забобонів. Чому вони виникають — це окрема тема, але у кожному пості спеціалісти розбирають найпоширеніші міфи й стереотипи та пояснюють, чому вони є невірними та потребують витіснення з мови та переконань українського суспільства.
Пропонуємо вам ознайомитися з міфологією домашнього насильства:
Міф № 1: «Жінка бачила, за кого виходила заміж, чого тепер скаржиться?»
Ніхто не починає стосунки з жорсткого психологічного пресингу та фізичного насильства.
Усі кривдники на початку обережні, часто навіть виглядають дбайливими та уважними, а спіраль насильства розкручується поступово: від вимог та обмежень, нібито продиктованих турботою, до явних форм насильства.
Міф № 2: «Жінка не йде, бо її все влаштовує"⠀
Жінку в токсичних відносинах, яка вже тривалий час живе в атмосфері домашнього насильства, стримують десятки істинних та уявних обмежень: страх перед агресором та його реакцією, відчуття провини, страх перед реакцією інших людей тощо. Тому якщо жінка продовжує терпіти таке ставлення, це не означає, що їй добре. Це означає, що інші перспективи її лякають ще більше.
Міф № 3: «Домашнє насильство — це про побої»
В більшості випадків домашнє насильство асоціюється з синцями, забоями та іншими травмами (фізичне насильство). Але поруч є й інші форми цього злочину: психологічне, економічне, сексуальне насильство. Домашнє насильство має сотні форм та проявів, крім синців під очима. І будь-який із його видів — це порушення закону.
Міф № 4: «Це наші традиції»
Нерідко люди виправдовують домашнє насильство та неприйнятні форми поведінки у сім'ї традиціями та стереотипами, але якщо традиції та чинне законодавство суперечать одне одному, то орієнтуватися необхідно на законодавство. Адже традиції та звички формувалися в інші часи і з часом втрачають свою актуальність та адекватність.
У всіх країнах, у тому числі й в Україні, традиції, що суперечать законодавству, вважаються порушенням законодавства та караються відповідно.
Міф № 5: «Всі так живуть»
Люди — соціальні істоти. Ми завжди «звіряємо годинник» з іншими, орієнтуємося на суспільство та оточення де свідомо, а де й підсвідомо. І якщо від суспільства через різні канали ми отримуємо сигнал «Всі так живуть», то і приводу для обурення немає.
Сприяє цьому і масова культура, наприклад, кінофільми, де дати ляпаса партнеру — це нормально, поцілувати жінку без її дозволу — романтика, а не насильство. Аб’юзивні стосунки — комедія, а не трагедія.
В Україні справжня епідемія домашнього насильства, яка стала ще більш актуальною зараз, протягом війни. Те, що воно настільки поширене, не означає, що люди, які потрапили в такі відносини, мають змиритися та терпіти. Це означає, що необхідно вживати системних заходів щодо профілактики домашнього насильства та протидії йому.
Окрім міфології домашнього насильства команда Ради жінок Донеччини зробили серію подкастів на тему допомоги жінкам, які пережили домашнє насильство.
Першу серію подкасту можна прослухати за посиланням.
Також Рада жінок Донеччини нагадує, що тепер в Мукачівському районі Закарпатської області діє мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, що консультує жінок з усіх питань, що турбують їх, зокрема — як вийти з відносин з домашнім насильством.
Телефон гарячої лінії — 066−838−1606.
Дзвінки приймають по буднях з 9:00 до 18:00.
Раніше Донбас24 писав, як переселенцям з Донбасу отримати гуманітарну допомогу.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
ФОТО: Рада жінок Донеччини, PEXELS