Поклали життя за Україну: історія героїчного подружжя з полку «Азов», яке загинуло у Маріуполі

Віталій та Алла Таран померли від обстрілів росіян на заблокованій «Азовсталі», без батьків залишився трирічний син

Вони обидва — з Донецької області. Обидва жили у Красногорівці, закохалися одне в одного і створили сім'ю. А коли почалася війна, не всиділи вдома та записалися в полк «Азов». Віталій та Алла Таран до останнього залишалися на заблокованій «Азовсталі», та не втрачали віри у перемогу. Але життя подружжя обірвали російські обстріли. Віталій загинув 15 квітня, через три тижні померла дружина. Вдома їх так і не дочекався трирічний син Данилко.

Історію своїх героїчних дітей у єдиному телемарафоні новин розповіла мама Віталія Ролана Бондаренко.

Щасливі, тому що разом

Віталію було 36, Аллі - 33. З початку війни у 2014 році родина волонтерила, згодом — зайняли посади за фахом у полку «Азов». Алла була діловодом, а Віталій займався фінансами. Мама Віталія, Ролана теж раніше служила в «Азові», тому всі захисники «Азовсталі» для неї — рідні.

З сином листуватися вдавалося не часто, але одного дня він прислав їй щасливу фотографію, де вони з коханою разом — усміхаються, тримаються за руки та вірять у краще майбутнє. Наступного дня, 15 квітня, чоловіка не стало. На шпиталь, де він лікувався, росіяни скинули бомбу.

До 14 квітня родина не бачилася півтори місяці. Але в цей день Алла відчула: треба обов’язково побачитися з коханим. Кілометр вона йшла під обстрілами до шпиталю, ризикуючи власним життям.

«Вони мені вислали фото, були такі щасливі, що зустрілися. Хоча і їсти було вже нічого, і вода технічна. Я думаю, їм і зараз добре, бо вони разом», — говорить, не стримуючи сліз, мама.

Також Віталію вдалося записати для мами та синочка останнє відео — на ньому він бадьоро розповідає, що йому вже краще, він одужує. Данилку передав, що дуже любить.

«Я теж йому написала, що обіймаю його, думаю про нього, але він це повідомлення вже не встиг прочитати», — говорить Ролана.

Мама досі пише сину листи

Аллі, дружині Віталія, евакуюватися пропонували, але вона не хотіла лишати чоловіка. Через три тижні після його смерті від обстрілів росіян загинула і вона. Сім'я та друзі подружжя згадують, що навіть знаходячись у таких обставинах, вони не падали духом.

«Алла — геройка, неймовірна дівчина. В „Азові“ таких багато, а в житті варто пошукати», — розповідає мама Віталія.

Забрати тіла загиблих рідні не можуть. І навіть після смерті рідного сина, мати продовжує писати йому листи. У кожному говорить, що любить. І вірить — її янгол ці слова чує.

Нагадаємо, евакуація військових з «Азовсталі» триває.

Фото: з відкритих джерел.

0
0