Олександр Коваленко: росія по всьому світу шукає зброю для війни в Україні
Навряд чи російські генерали, що планували вторгнення в Україну, могли собі уявити, що буквально через лічені місяці після початку війни їм доведеться для її продовження просити зброю в інших країн. російська армія володіла не тільки найбільшою номенклатурою та кількістю в строю озброєння і техніки, а й колосальними запасами. На момент вторгнення за рядом позицій бойового озброєння різниця з потенціалом української армії була не в рази, а в десятки разів!
Цілком логічним було те, що Україна потребуватиме допомоги міжнародних партнерів, але те, що потенціал росії так швидко вичерпається, не передбачали навіть найбільш песимістичні аналітики.
Вже в кінці травня — на початку червня 2022 року російські представники через дипломатичні канали розгорнули кампанію з пошуку країн, які могли б допомогти росії з передачею бойової техніки та боєприпасів. Це було викликано тим, що високий рівень втрат змушував російський ОПК швидко запускати виробництво механізованої компоненти для військ, хоча б компенсуючи втрати. Але підприємства ОПК на той час не були готові до випуску таких обсягів у максимально стислі терміни.
Що стосується боєприпасів, ситуація була обумовлена тим, що на початку повномасштабного вторгнення, у лютому, березні та частково квітні, російська артилерія могла дозволити собі здійснювати 60 тисяч, 70 тис. та навіть 80 тис. пострілів на добу. Відсутність дефіциту снарядів та висока щільність вогню створювали ефект «вогневої стіни», який допомагав росіянам наступати та оборонятися. Але до кінця квітня — початку травня кількість пострілів зменшилася до 50 тисяч на добу і поступово знижувалася.
Саме тоді росія звернулася до країн ОДКБ з проханням про передачу боєприпасів та техніки радянських зразків. Зокрема, такий запит був адресований Таджикистану, але у Душанбе відповіли росіянам відмовою. Попри досить хороші відносини між Путіним та Емомалі Рахмоном, президент Таджикистану зберіг виважений нейтралітет своєї країни у війні проти України.
Своєю чергою, Білорусь відповіла згодою, і за розпорядженням Олександра Лукашенка російській армії було відкрито доступ до цілого ряду складів і центрів зберігання РБ.
Допомога сусідів
Протягом 2022 року з Білорусі вивозилися: зі складів 1405, 1398, 1886 та 25, 43, 46 арсеналів зберігання вивезені десятки тисяч тонн боєприпасів; з 1868 арсеналу артилерійської бази озброєнь у Гомелі вивозилися арт-системи САУ «Акація», 2С9 «Нона-С», гаубиці Д-20, Д-30, «Мста-Б» тощо; з 969-ї бази резерву танків вивезено понад 100 одиниць танків Т-72А та десятки ББМ, зокрема БМП-2; з 288-ї бази резерву автомобільної техніки вивозилися автомобілі КамАЗ та Урал.
Фактично Білорусь стала першим масштабним донором російської армії у війні проти України.
Також запити про військову підтримку надходили таким країнам, як Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Але в той час, як Киргизстан відмовив росії у допомозі, Казахстан та Узбекистан, не надаючи боєприпаси та техніку, збільшили поставки у рф бавовняної целюлози.
Саме бавовняна целюлоза використовується на російських підприємствах ОПК для виробництва горючих сумішей, що застосовуються у боєприпасах, зокрема пороху. Основними узбецькими постачальниками бавовняної целюлози стали Ферганський хімічний завод та Raw Materials Cellulose, а від Казахстану — «Хлопкопром-Целюлоза».
Іран
У 2022 році росія також забезпечила собі стабільну підтримку Ірану, від якого вона не лише почала отримувати дрони-камікадзе Shahed-131/136 для здійснення терору тилу України, але й низку іншої продукції. Зокрема, іранські поставки в росію представляють собою: БПЛА: Mohajer-6, крім Shahed-131/136; Авіабомби Ghaem-5; Шоломи NIJ II; Бронежилети Rouin-3; ПТРК Dehlaviyeh; Постріли 152-мм для Д-20 і 122-мм для Д-30, 125-мм для танків; РСЗВ: 122-мм снаряди.
Тоді ж, у 2022 році, з’явилася інформація про те, що росія запитує в Ірану балістичні ракети, зокрема Zolfaghar і Fateh-110, але станом на початок 2024 року ці зразки на озброєнні російських військ не були верифіковані. А ось те, що було верифіковано, так це масштабні поставки з Північної Кореї.
Читайте також: «Реактивний „звір“ Shahed-238 — які його переваги та недоліки»
Північна Корея
російське керівництво довго домагалося КНДР у спробі отримати від цієї країни-вигнанця номенклатуру озброєнь, що цікавила Москву. З цією місією до КНДР їздив Сергій Шойгу, потім самого Кім Чен Ина вивезли до росії для зустрічі з Путіним. Результатом цих принизливих танців країни, що займає мільйони квадратних кілометрів та перше місце у світі за природними запасами, перед країною-вигнанцем площею менше будь-якої російської області стало надання широкої номенклатури боєприпасів та засобів ураження.
Зокрема, від Північної Кореї росія отримала: постріли 152-мм для Д-20 та 122-мм для Д-30; РСЗВ: 122-мм реактивні снаряди; міни для мінометів 120-мм та 82-мм; балістичні ракети KN-23.
Ця номенклатура разом із поставками з Ірану дозволила лише ситуативно вирішити проблематику дефіциту снарядів зі збереженням середнього настрілу на добу на рівні 10 — 15 тис. пострілів.
У свою чергу, на російських профільних майданчиках, особливо артилерійських, фіксується багато нотаток, що відображають невдоволення якістю боєприпасів від КНДР. Неякісна збірка, багато дефектів, невідповідність стандартам, низька точність та дальність польоту, ризики розриву в стволі або нерозриву при попаданні в ціль.
Також варто згадати, що росія з 2022 року отримувала військову продукцію від країн, рідко згадуваних у списку що підтримують російську агресію проти України.
Читайте також: «У росії вирішили „поліпшити“ засіб терору — чим загрожують Х-22»
Індія та М’янма
З серпня по листопад 2022 року росія придбала в Індії приціли з функцією нічного бачення на суму $ 150 тис. У грудні 2022 року росія отримала з М’янми військових товарів на більш ніж $ 24 млн, серед яких камери нічного бачення та прицільні пристрої для танків Т-72.
У липні 2023 року підтвердилася поставка з М’янми в росію мінометних боєприпасів калібром 120-мм.
Підсумок. росія, яка колись вважала себе країною з другою армією у світі та одним з найпотужніших ОПК, вимушена просити по світу та просити у країн-вигнанців зброю для того, щоб продовжувати кровопролиття в Україні. У той час, як російська пропаганда намагається висміяти Україну за те, що та запитує зброю у своїх партнерів, сама росія робить те ж саме. От тільки, якщо Україна отримує якісну та високотехнологічну зброю, росії дістається кустарна адаптація радянських технологій.
Війна в Україні виснажує росію, і такого зниження військового потенціалу у цієї країни не було з часів розпаду СРСР. У перспективі, за збереження нинішньої інтенсивності ведення бойових дій, росія вичерпає спадщину СРСР, яка десятиліттями пилилася на складах та центрах зберігання, і увійде в фазу неповернення. Повного неповернення утраченого потенціалу.