Не підете воювати, погрузимо у камаз — полонений під Бахмутом розповів, як потрапив на передову
Росіянин сподівався на війні заробити, а тепер радіє, що єдиний вижив на позиціях
Наші захисники продовжують оборонну операцію і мають успіхи на флангах Бахмута. На цьому напрямку вдається брати в полон окупантів — нещодавно українським військовим здався черговий найманець з ПВК «Ветеран».
Відео з його допитом опублікував командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Росіянин виправдовується, що пішов на війну, аби виплатити великий борг — мовляв інших способів заробити в рідному Ульянівську немає. У військкоматі заспокоїли, що відправлять в батальйон ротозабезпечення в тилу. Обіцяний тил виявився передовою у Бахмуті.
Без навчання — на передову
На початку розмову росіянин зізнається, що пішов на війну добровільно та навіть підписав контракт одразу на два роки. Такий термін обрав, бо інакше не буде виплат — «президентських» та «губернаторських». Також привабила висока зарплата.
«У мене дуже великий борг з аліментів, треба було або іти в тюрму або на фронт. На війні у мене була зарплата 150 тис. рублів, а в Ульянівську платять 40 тис», — розповідає полонений.
У військкоматі росіянину описали «усі переваги» пропозицї - пообіцяли, що точно не відправлять на передову, а знайдуть місце у батальйоні ротозабезпечення у тилу.
«Якщо б я знав, що доведеться воювати на фронті, ніколи б не пішов», — виправдовується військовий.
Коли обіцянки скінчилися і контракт був підписаний, майбутніх бійців вночі вивезли на територію Донбасу. Там росіян відправили у корівник, перероблений під військову частину, розділили по ротам та видали зброю. Саме тоді виявилося, що замість тилової роботи, військовий стане стрілком на передовій.
«Всі три роти, на які нас розподілили, сказали, що нікуди не поїдуть, адже ми не проходили навчання, щоб іти на передову. А нам відповіли — «якщо не поїдете, погрузимо вас в камаз і більше вас ніхто не знайде», — розповідає полонений.
Зворотного шляху, за його словами, не було — за розторгнення контракту обіцяли 10 років тюрми. А бігти, нібито, не наважився — територію чужої країни ще не вивчив.
Автомат — мій ровесник
Зі зброї у військового був автомат Калашнікова 1985 року — за віком його ровесник. Командування військовий бачив лише раз, тому можливості розповісти, що потрібні боєкомплекти, продовольство, навіть не було.
Військовий потрапив на службу у квітні, і на його щастя, встиг побути на позиціях лише два тижні. Та і ці дні здалися йому пеклом.
«Чим далі, тим більше було паніки. Сиділи на позиціях, обстріли щодня, двохсоті щодня. На моїх позиціях вижив тільки я», — розповідає чоловік.
У цивільному житті він слухав з телевізора байки про визволителів та удари, які наносяться «лише по енергетичній інфраструктурі». На фронті зрозумів, що став не визволителем, а гарматним м’ясом. Нацистів теж зустріти не довелося.
«Коли йшов у полон, спочатку прощався з життям. Але виявилося, що тут нормальні люди. Мене годують, надали медичну допомогу — в мене було осколкове поранення. Обробили око, яке я пошкодив, — розповідає полонений. — Сьогодні їв печиво, вафлі, чай, суп, бутерброд з ковбасою та сиром».
За словами полоненого, якщо його обміняють, назад на фронт більше не піде.
«Мені туди дорога закрита. У військкоматі все гарно подали. А я опинився без грошей та в полоні. Тож, у випадку чого, доведеться щомісяця ламати руки», — розповідає росіянин.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, як живуть на передовій українські військові. Вони чергують на передовій по 3−4 дні, у цей час доводиться майже не спати.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з відкритих джерел