Маріупольчанка Юлія Волкова перевіряє російських полонених на детекторі брехні(ВІДЕО)
Поліцейській вдалося вивезти з міста поліграф, який допомагає виявляти злочини окупантів
До повномасштабного вторгнення поліцейська Юлія Волкова та її чоловік — військовий полку «Азов» Сергій Якимчук жили у Маріуполі. Родина виховує двох синів, і коли Сергій встав на захист Батьківщини, Юлії довелося самостійно рятувати дітей та евакуюватися з міста. Наразі вона живе у Києві та допомагає добиватися правосуддя для російських злочинців. Поліцейська перевіряє полонених окупантів на поліграфі та визначає, хто з них причетний до вбивств цивільних, зґвалтувань та крадіжок на нашій землі.
Що говорять росіяни на детекторі та як вона провезла поліграф через російські блокопости, Юлія Волкова розповіла в інтерв'ю виданню «Радіо Свобода».
У город впала авіаційна бомба
Родина жила у Лівобережному районі Маріуполя, і саме там з перших днів вторгнення розпочалися обстріли. Як і багато жителів, Юлія з дітьми вирішила виїхати до центру міста, де її прихистила подруга. Спочатку жінка видихнула — здавалося, там таких страшних бойових дій не буде. Та дуже скоро лінія фронту змістилася і постійні бомбардування відчували на собі вже мешканці Центрального району.
Родина спускалася у підвал, і саме це вберегло маріупольців — під час одного з обстрілів, у город біля дому, де вони жили, впала авіаційна бомба. Будинок був невеликий, і теж «склався». Вцілів лише підвал — його будував дід, який свого часу пройшов війну.
«У підвалі, де ми знаходилися була сімейна пара, і вони запропонували нам виїхати з ними машиною. Було важко, адже я залишала в місті чоловіка, хоча і не знала, де він знаходиться і що з ним відбувається, — згадує Юлія. — Та ми розуміли, що треба їхати, бо інакше могли би загинути».
У дорогу родина взяла невеликий рюкзак з документами, ноутбук та поліграф, на який Юлія посадила маленького сина. Крім власних дітей — молодшого Даниїла та старшого Артема жінка вивезла з міста шестирічну дівчинку Лізу, яка не знала, де її батьки та залишилася одна в зруйнованому місті.
На блокпості російські військові ретельно перевіряли усі речі у машинах, і поліцейська боялася, що її з поліграфом так просто не пропустять. Та коли військовий підійшов до машини, маленький син Юлії різко прокинувся, побачив військову форму, і вимовив: «тато». Вся родина сильно налякалася, адже знали, що росіяни можуть здогадатися — голова родини зараз на фронті.
Та на щастя, військовий не почув і подумав, що малий просто помахав йому із машини. Тоді він сказав — «проїжджайте», і родину без перевірки випустили з міста. Так Юлії вдалося вивезти поліграф, своє поліцейське посвідчення, УБД — адже поліцейська з 2014 року має статус учасника бойових дій. Всі ці речі були у молодшого сина жінки — вона сподівалася, що його прискіпливо оглядати не будуть.
Чоловіка обміняли у червні
Родина дісталася Запоріжжя і вирушила до столиці - тепер Юлія працює оперативним поліграфологом у карному розшуку Національної поліції Київської області.
У квітні з «Азовсталі» вийшов на зв’язок чоловік. Юлія знала, що він поранений та перебував у шпиталі. Вдень їв півстакани каші, а відпочивав з побратимами по черзі, бо ліжок на всіх не вистачало. Після перебування на «Азовсталі» та полону Сергій схуд на 22 кілограми.
«29 червня був перший обмін і я дуже сподівалася, що він потрапить у списки, адже сказали, що першими будуть обмінювати поранених. Так і сталося», — розповідає Юлія.
Як працює поліграф
Поліцейська вирішила опанувати поліграф у другому декреті - тоді вона пройшла курси від Української школи поліграфологів. Розповідає - поліграфне дослідження проводиться тільки за добровільною згодою особи, перед цим з людиною відбувається бесіда.
«Під час тестування людина не рухається і дивиться прямо перед собою. Спочатку я прошу її збрехати про своє ім'я та прізвище, щоб побачити реакцію організму. Потім, перевіряємо, чи людина вживала ліки, заспокійливі, алкоголь, чи завдавала собі фізичного болю, щоб змінити результати, — розповідає поліцейська. — Вже після цього розпочинається тестування, яке складається з декількох блоків по 8−10 запитань».
Відповіді окупантів
Питання у підозрюваних стосуються вбивств, крадіжок, вживання наркотичних засобів. Зараз часто обстеження проходять ті, хто займався колаборантською діяльністю та співпрацював з окупантами. Обов’язково тестують російських полонених — їх питають, чи вчиняли вони злочини проти цивільних осіб, військові злочини, мародерства, зґвалтування. Були випадки, коли на поліграфі визначали, що росіяни вбивали цивільних.
«Окупанти забрали у чоловіка машину, на ній тікали і побачили людину, яка просто йшла повз. Вони подумали, що вона може передати комусь інформацію про автомобіль і застрелили її, — розповідає поліцейська. — Був випадок, коли людина сама не вбивала, але приводила жертв на розстріл, і розуміла, куди вона їх веде».
За словами Юлії, брехню видає реакція організму — шкіра, тиск, сила голосу, дихання. Є спеціальна подушечка тремору, яка показує кожен рух опитуваного. Результати поліцейська бачить у ноутбуці, а на основі їх складає висновки. Вони додаються до матеріалів справи, які подають до суду та носять рекомендаційний характер. Тим не менш, деякі росіяни, яких обстежувала Юлія, вже отримали вирок.
Нагадаємо, за фото з обложеного Маріуполя українці отримали найпрестижнішу Пулітцерівську премію. Переможцями стали фотографи Євген Малолєтка та Мстислав Чернов.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: скрін з відео