Маріупольчанка провезла нагороди сина-азовця через 15 блокпостів окупантів: історія жінки
Син Ганни Максим вступив до «Азову» ще в 2014 році
Корінна мешканка Маріуполя Ганна з родиною кілька разів намагалася вирватися з блокадного міста. Перші дві спроби — на початку та в середині березня — провалилися. Проте все ж маріупольцям вдалося втекти від війни: без фільтрації, з нагородами «Азову» та маючи всього 15 літрів бензину.
Історією евакуацію Ганна поділилася з «Інформатором», повідомляє Донбас24.
Ми пішли по воду та побачили калюжі крові
На початку березня у Маріуполі вже не було світла, тепла та води, а також був відсутній зв’язок. Старший син 50-річної Ганни — Максим — став на захист міста в складі «Азову», тож вона залишилась з меншим сином та матір'ю. За спогадами жінки, уночі вдома неможливо було спати через сильний мороз, а вдень люди виходили трохи зігрітися на сонці та в побутових справах.
«Одного разу я пішла з сином по воду (до джерела). Бачу — лежать балони, а людей поруч немає. Такого не могло бути, щоб вони були нічийними. Ми підійшли ближче та побачили калюжі крові. Вдень за водою ходити не можна було — постійні обстріли, тільки вранці», — розповідає вона.
Родина Ганни на вже початку березня намагалася виїхати з міста, проте всі три виїзди були блоковані окупантами. Вдруге — 14 березня — вони спробували залишити Маріуполь Мелекіне, проте їх знову спіткала невдача. Евакуюватися вдалося з третього разу: через тимчасово окуповану територію маріупольці виїхали в Україну.
Родина Ганни врятувалася з Маріуполя без фільтрації
Сім'я жінки виїхала з міста рано-вранці, на збори вони виділили всього десять хвилин. Останні ночі в місті виявилися надважкими: на подвір'я прилітали касетні снаряди, кружляли літаки, падали міни. У будинках неподалік пробило дахи, вибило вікна, а в помешканні Ганни снаряди впали з боку нежитлових приміщень — кухні та коридору.
Маріупольці через Мелекіно дісталися тимчасово окупованого Бердянська, а звідти — через Василівку — на українську територію.
«До нас не чіплялися, у нас була вівчарка. Сина змушували роздягатися, перевіряли татуювання. Ще не було такого тотального огляду. Ми поїхали ще до того, як з’явилися фільтраційні пункти», — розповідає Ганна про проходження блокпостів окупантів.
Усі 15 пропускних пунктів росіян жінка везла в своїй сумці бойові нагороди Максима — «За відзнаки в службі», «Ветеран війни», «За визволення Маріуполя», пам’ятний знак «Азов», — а вже перед Василівкою в автівці вона знайшла й документи захисника (транспортний засіб належить йому). Папери довелося заховати, лише дивом їх та нагороди не знайшли окупанти.
«Нагороди я замотала в купу пакетиків, потім скотчем, потім замотала речі і поклала на дно своєї сумки. Сумка стояла в багажнику. А у нас у машині, щоб дістатися багажника, потрібно було відкидати задні сидіння. Бабуся там сиділа, і лише наближалися до чергового блокпосту, вона куталася й починала кашляти», — зі сльозами на очах розповіла Ганна.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав про перші бої за Маріуполь.
Найсвіжіші новини та найактуальнішу інформацію про Донецьку й Луганську області також читайте в нашому телеграм-каналі Донбас24.