Кредитки та борги — як під час війни розрахуватися з банками
Незважаючи на воєнний стан, банки намагаються стягнути навіть невеликі борги зі своїх позичальників
З початку повномасштабного військового вторгнення рф частка кредитних неповернень у портфелях банків почала різко зростати, причому, як серед бізнесу (40,51% від загальної кількості), так і серед населення (32,04%). І це цілком зрозуміло: безпека та виживання вийшли для українців на перший план, а гроші та борги — на другий. На цьому фоні зросла й кількість позовів проти позичальників: банки намагаються повернути навіть борги менше 10 тисяч гривень.
Про це повідомляє Донбас24 з посиланням на «Мінфін».
Незважаючи на звернення Нацбанку, далеко не всі банки запустили кредитні канікули для боржників, а частка запропонувала їх лише на 3−4 місяці. Далі були спроби домовитися про реструктуризації, а потім — подання позовів до суду. Причому найактивніше позиваються не щодо великих боргів (іпотеки, автокредити), а щодо кредитних карток, хоча суми там на порядок менші.
«Раніше такі суми намагалися одержати за допомогою накладення виконавчого напису нотаріуса. Що не є законно, і вже було доведено через суд. Тому цією процедурою зараз не користуються, а подають позови щодо невеликих боргів або перепродують їх колекторам», — зазначив старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
А ось слабку судову активність банків щодо проблемних іпотек чи автокредитів юристи пояснюють швидким набранням чинності закону № 2823-ІХ, який формально запрацює з 28 січня. Документ передбачає списання боргів за знищене та пошкоджене бойовими діями майно. Фінустановам вигідніше поставити позику на паузу та дочекатися за неї державну компенсацію, а не намагатися стягнути ці гроші з позичальника, особливо — на тимчасово окупованих територіях.
Найбільше позовів проти боржників банки подають у великих містах та там, де працюють суди, що цілком закономірно. Непоодинокі випадки, коли позичальникам донараховують штрафні санкції, відсотки, а суди виносять заочні рішення, навіть не намагаючись з’ясувати, чому людина не з’явилася на засідання. А інколи банки взагалі намагаються судитися з вже загиблими громадянами.
«Для боржників погані новини: якщо переглянути в реєстрі хоча б першу сторінку рішень з 30 грудня 2022 року до 1 січня 2023-го, то отримаємо 100% позитивних рішень на користь банків, де позовні вимоги задоволені повністю або частково», — розповів керуючий партнер юркомпанії Winner Ігор Ясько.
Після програшу в суді гроші з позичальника стягують такими способами:
— стягнення зі заробітної плати (до 50%);
— накладання арештів на банківські рахунки;
— конфіскація майна (до цього способу вдаються найрідше).
Разом з тим юристи визнають, що наразі багато банків налаштовані на досягнення домовленостей зі своїми боржниками: навіть за старими кредитами та після початку судового процесу. У таких випадках краще піти на діалог з фінустановами та підписати договір про реструктуризацію боргу. А суд вважають крайнім заходом.
Нагадаємо, у Верховній Раді пропонують пробачити борги за комуналку. Кого це торкнеться, раніше розповідав Донбас24.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
Фото: з відкритих джерел