Вишиванки Донбасу — як прикрашали сорочки та рушники
Мешканці Донеччини та Луганщини здавна носили український національний одяг
Кожен регіон України має свої унікальні традиції вишивки. Візитівкою Полтавщини є вишивка білим по білому, на Гуцульщині переважають геометричні орнаменти, а сорочки на Донбасі традиційно прикрашали пишні червоні троянди.
Коли почали ткати одяг наші предки, які кольори використовували та якими були вишиванки на Донеччині та Луганщині, читайте у матеріалі Донбас24.
Вишиванки на Донеччині
До війни історію донбаських вишиванок активно вивчали у музеях Маріуполя. Завідувачка філії Музею народного побуту Наталя Арусланова розповідала нашим журналістам — східні вишиванки увібрали в себе традиції різних регіонів, але, звісно, мали свої особливості.
Так, сорочки на Донеччині прикрашали барвистими візерунками, а найбільш притаманними для них були чорний та червоний кольори. Червоний символізує кохання та сонце, чорний — родючу землю та водночас скорботу. Крім того, наші вишиванки часто відрізняють троянди та інші пишні квіти, якими оздоблювали сорочки. А от на весільних рушниках часто зображали птахів — вони були елементом чарівності та казковості.
Вишивка Донеччини
Донеччина заселялася з кінця 18 — початку 19 століття, тому і традиції вишивки в цьому регіоні сягають того часу. У Приазов’я, наприклад, традиції рукоділля принесли переселенці з Чернігівської, Київської та Полтавської губерній.
Завідувачка філії музею народного побуту Наталя Арусланова розповідає: «Щоб зрозуміти, як з’явилася вишиванка в рідному краї, слід звернутися до історії. Наш регіон заселявся переселенцями з різних частин України. В Північне Приазов’я приїхали вихідці з Чернігівської, Київської, Полтавської губерній. Звісно, вони приносили з собою свою культуру».
Щоб створити вишиванку, треба було добре попрацювати весь рік: навесні засіяти льон та коноплі, потім — обробити матеріал, а взимку, після закінчення всіх сільськогосподарських робіт — сісти за ткацький верстат. В народі казали: «Хочеш сорочку мати — не треба зівати».
Тканину для сорочок вибілювали, вона мала бути тонкою. Вже готовий одяг потім прикрашали візерунками.
Читайте також: Донбаські легенди, які передаються з покоління в покоління
Вишиванки на Луганщині
На Луганщині здавна була поширена вишивка хрестиком та гладдю, часто використовували поліхромні візерунки. На сорочках переважали рослинні елементи — як і на Донеччині були троянди та лілії, а також невеликі польові квіти.
Квіткові орнаменти
Кольори використовували червоні, сірі, блакитні. Вишиванка для наших предків була перш за все оберегом, тому орнаментами обов’язково прикрашали комірець, манжети, поділ, тобто, ті частини тканини, які знаходяться близько до оголених частин тіла.
Кожен символ на сорочці мав своє значення.
«Наприклад, ромб з крапочками всередині — це символ засіяного поля, дубове листя означає здоров’я та міцність духу. Плоди горобини та калини символізують дітей», — розповідає Наталія Арусланова.
Крім того, сорочку обирали в залежності від статусу та віку. Молоді дівчата могли дозволити собі яскраві кольори, а чим старшою ставала жінка, тим менш барвисту сорочку вона обирала. Дружини, які бажали дітей, прикрашали вишиванки квітами та плодами.
Заможні українці одягали сорочки з пишними рукавами (вони менше шкодували цінну тканину), а на святкових вишиванках орнаменти були пишнішими.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав, які секрети приховують половецькі баби на Донбасі. У нашому регіоні кам’яних ідолів завжди шанували та боялися, а зараз вони стали для жителів оберегом.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24
ФОТО: з відкритих джерел