I-Human: історія музичного проєкту з Маріуполя (ВІДЕО)
Ідейники музичного проєкту «I-Human» народилися та виросли в Маріуполі. Сьогодні вони вимушено покинули рідне місто, але продовжують розвивати свою творчість
Великій кількості маріупольців довелося пережити шалені випробування долі після повномасштабного вторгнення рф, але талановиті митці крізь свою творчість відтепер актуалізують проблеми, які пов’язані з подіями російсько-української війни.
Донбас24 поспілкувався зі співзасновником проєкту «I-Human» Данилом Дунцем, аби розповісти вам про натхнення та творчість талановитої української молоді під час війни.
— Данило, розкажіть про себе, про початок творчого шляху.
— Я народився, виріс і жив у Маріуполі. Моє життя було доволі звичайним, я б навіть сказав ніяким десь до 2015. Коли мені виповнилось 15 років, я почав більше цікавитись музикою. Не можу сказати, що вона ніколи мене не приваблювала, але досі не можу пояснити, чому саме так все різко змінилось. Почати вирішив з електрогітари, бо в той момент був захоплений жанром важкої музики.
Через невеликий проміжок часу я познайомився з Артуром, цей мій друг, з яким ми в результаті й створили наш проєкт. Ми також писали важку музику, але далі табулатури діло не пішло, хоча й принесло непоганий досвід. А паралельно я почав вивчати неокласику й оркестрову музику, і це все почало мене затягувати, що й привело до моєї нинішньої творчості.
Як і багато хто в моєму місті, я здобув морську освіту в Маріупольському морському ліцеї, але під час навчання все більше і більше розумів, що це не моє. І врешті-решт, після першого курсу АМІ ОНМА кинув морську справу.
Автор скетчу: Дмитро Ярина.
Музичної освіти я не маю. Вивчати — вивчаю, але це відбувається, можна сказати, поступово, само собою. З’являється якась задача, або виникає ідея, і я починаю шукати способи її втілення, прийоми, інструменти тощо.
Надихаюсь я величезною кількістю музикантів, наприклад, в неокласиці — це Olafur Arndals, Johann Johannsson, Ludovico Einaudi, Gabriel Olafs; в оркестровій музиці — Austin Wintory, Jeremy Soule, Justin Hurwitz.
— Як ваше життя змінилося після повномасштабного вторгнення рф?
Незадовго до початку повномасштабної війни я почав активно вивчати історію України й більше став стежити за політичною ситуацією. Прийшло усвідомлення, що це необхідно для майбутнього як мого власного, так і моєї країни, щоб не повторювати минулих помилок.
24 лютого 2022 року я зустрів в Маріуполі, чув обстріли та наступ, з міста виїхав в останньому евакуаційному потязі.
Авторка Людмила Незнахіна.
Автор: Павло Олійник.
— Проєкт «I-Human» — це лише музика?
— Ні, наша команда створює різний контент: ілюстрації, графічні історії, анімаційні відео. Нарис когось з художників може надихнути мене на трек і навпаки — і так з’являється симбіоз, деколи він перетворюється на сценарії та ідеї для коротких анімаційних метрів.
До складу нашої команди входять художники Людмила Незнахіна, Павло Олійник, Дмитро Ярина та аніматор Теймур Бзікадзе.
Ілюстрація від I-Human.
— Розкажіть, будь ласка, про можливість реалізації музикантів в Україні. Чи є якісь лайфхаки чи поради, які ви перевірили на власному досвіді?
— Я не та людина, яка в даний момент може собі дозволити щось радити.
Саме очевидне і важливе — це завжди продовжувати працювати і вдосконалюватися, вивчати щось нове. Ставати більш гнучким і різностороннім, а також налагоджувати зв’язки і спілкуватись з людьми зі своєї сфери.
— Що допомагає вам у щоденній боротьбі зі стресом, який безумовно відчувають всі українці та українки?
— Найважливіше — це підтримка близьких і друзів, без цього неможливо. Треба допомагати одне одному. Пошук маленьких радощів також може додати сил.
Дивитись новини про наші успіхи, і найголовніше — наші меми. Яким би поганим не був настрій, але меми про бавовну, русню тощо безперечно змусять посміхнутись.
Мені також писали люди з інших країн, пропонували допомогу, писали слова підтримки. Це також надихає — розуміння, що навіть «десь там» нас підтримують і переживають.
— Можливо, хотіли би звернутися саме до мешканців Маріуполя? Що б сказали їм у такий скрутний час?
— Я часто спілкуюсь з моєю сім'єю, яка зараз там, підбадьорюю, розповідаю новини.
В місті дуже важко, але я постійно нагадую, що про них не забули (російська пропаганда в місті розповідає зовсім інше). Всі ждуть звільнення міста і спасіння людей, які там живуть.
Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав: Молоді з Маріуполя видадуть персональні ноутбуки: як взяти участь у програмі
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
Фото та відео надані героями матеріалу.