Донецькі нариси: окуповане місто завмерло в очікуванні контрнаступу

Жителям окупованого Донецька від цієї пози ні холодно, ні спекотно — з лютого 2022-го апатія накрила навіть найбадьоріших. Не сталося процвітання, не закінчилися обстріли, Росія визнала, але не так, як хотілося, з усіх свят — відкриття каси самообслуговування в одному із супермаркетів. Ті, хто пам’ятає матчі Ліги чемпіонів на «Донбас Арені», численні виставки інвест-проектів в «Експодонбасі», три тижні абсолютного драйву Євро-2012 та плани міста щодо будівництва високотехнологічного надземного метро, — тримаються за голову, намагаючись зрозуміти, як докотилися до такого … І це поки що основна емоція більшості.

Навіть страху з приводу майбутнього контрнаступу ЗСУ (який уже йде, або, як варіант, був і вже закінчився, якщо вірити одному міністру оборони з РФ) у багатьох донеччан немає. Звичайно, вголос радіти і висловлювати очікування у місті, набитому солдатами супротивника, ніхто не буде, але слово там, посмішка тут — і починає вимальовуватись картина. На Україну в Донецьку чекають. Так, не всі, але й у Києві, Харкові та Львові не живуть стовідсоткові патріоти. У колишній шахтарській столиці є кому і вишиванку вдягнути, і прапор своєї країни підняти. Була б можливість.

Є надія, що завдяки контрнаступу і подальшому звільненню з’явиться крихітний шанс повернути все. Не так, як було, звичайно, але хоча б привести до якогось спільного знаменника з країною.

Поки ж дончани, що волали Росію прийти, пожинають плоди власної дурості. Так, у руках паспорт РФ, але в кранах вода з’являється один раз на три доби лише на 4−5 годин. Так, у школах дітей навчатимуть за російськими програмами — тільки школи закриті, і виші на дистанті вже півтора роки. Так, говорити можна російською (начебто хтось забороняв!), тільки продукти в магазинах не стануть дешевшими та якіснішими, не з’явиться на дорогах більше трамваїв та тролейбусів, не налагодиться мобільний зв’язок, не з’являться нові будинки…

Донецьк перетворився на сіру зону, де «дорогі росіяни» заробляють деінде та хто як може. Це перевалочна база для контрабанди та територія для реалізації третьосортних товарів. Те, що скрізь коштує копійки, тут обростає певною кількістю нулів у ціннику. І це купують. Бо більше ніде й нема чого.

Напевно, саме так виглядає розруха та злидні в сучасному світі. Коли центр міста — Ворошиловський та Київський райони — навіть удень частково мертві. Увечері у Київському районі можна спокійно йти по середині проїжджої частини — автомобілів практично немає, ніхто не зіб'є. Мертвими свічками стоять недобудовані багатоповерхівки на Університетській, біля залізничного вокзалу, на Набережній… Маршрути трамваїв та тролейбусів укорочені — їхати до небезпечних зон, близько до лінії «фронту» не бажають ні пасажири, ні водії. Околиця Петровського району на заході Донецька не знає дня, коли не було б обстрілів. В інших районах, де тихіше, якщо не полігони, то «розполаги» солдатів — законні військові цілі, або ППО, яка трясе небо та землю як мінімум пару разів на добу.

Цього хотіли, коли бігли на «референдум» 2014-го? Ой, ні, кажуть, думали, все буде тихо-мирно, як у Криму… То й у Криму ж не було тихо та мирно? Мовчать.

У чергах, яких тут багато, обговорюють тільки «правильне» — те, що сказали по телевізору. Але вже лають і навіть кидають крізь зуби «набридло!». За паспортом — черга, за квартиру заплатити — черга, за недорогою курятиною — дві черги, у поліклініку взяти талон до лікаря — взагалі стовпотвор.

— Зате дороги роблять та комунікації змінюють! — кричать шанувальники Росії.

Дороги роздовбані військовою технікою, яка не особливо дотримується правил дорожнього руху і гусеницями тисне бордюри та клумби. Водопровідні труби не можуть поміняти вже півроку, місто усе розрите досконало і здається назавжди. Бракує робочих рук — торік чоловіків від 18 до 55 масово утилізували на фронтах. Ті, хто повернувся, зараз бігають інстанціями, вимагаючи належні їм гроші. Їх футболять багаторазовими пасами, вони пишуть листи одразу Путіну, але він не відповідає. Вони контрнаступу ЗСУ не бояться — бо втечуть у перші ж години, благо дорога на Ростов відкрита.

Втім, хоч Донецьк і потрапив у «нові території Росії», документи на КПП «Успенка», як і раніше, перевіряють і багаж просвічують, як на звичайному міждержавному кордоні. Пасажири бурчать і дивуються, прикордонники закривають їм роти одним поглядом.

— Якась недоросія! — скаржаться на кухнях один одному обивателі, складаючи до купи паспорти: України, «днр» та РФ. У особливо хватких є ще й по два закордонних паспорти — українська біометрика та російський «курячий». З такою колекцією світ здається відкритим у будь-якому напрямку, але їхати кудись мало кто хоче.

— Не люблять нас у Росії, хохлами обзивають! — скаржиться «новий росіянин» з Макіївки, який нещодавно приїхав із Воронежа.

У соцмережах, заховавшись під різними ніками, користувачі б’ються в словесних баталіях, які вже через п’ять хвилин спілкування скочуються до образ, лихослів'я та мату — намагаються вбити один одного морально. Працює ІПСО з обох сторін, причому українське вирвалося вперед, і якщо на другому коментарі залунав мат — це російські користувачі вичерпали увесь свій цивілізований запас аргументів та перейшли на особистості.

Іноді складається відчуття, що реальних донеччан у чатах немає. Прості питання щодо районів міста типу «Де знаходиться Голова, Золотий Елвіс чи Яма?» залишаються без відповіді, а це ідентифікатори крутіші за «паляницю». Борсаються у словесних батлах люди, далекі від Донецька і України, без здорового глузду і логіки, забиваючи інфопростір сміттям, в якому тоне хоч якийсь здоровий глузд.

Та й на вулицях помітно більшало представників неєвропейських національностей у військовій формі. Якути, буряти та інші у великих кількостях осідають у Донецьку, так само, як це відбувається у Маріуполі. Радості від їхньої присутності немає ні в кого. Ці теж втечуть першими — загубитись серед донецьких не зможуть.

Тож поки що апатія, приховане очікування та краплі надії — усе, що лишається жителям окупованого Донецька. Тут є кого звільняти, як би не намагалися російські пропагандисти довести світові протилежне.

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.

Фото: з відкритих джерел