«Донецьке» морозиво, Волноваський хліб і «Артемівське» шампанське: легендарні бренди Донбасу, що підкорили Україну (ФОТО)

Всі дорослі вважають, що найсмачніше морозиво було у дитинстві. Для багатьох жителів Донеччини воно асоціюється з торговою маркою «Вінтер». Може, назва вам нічого і не скаже, але ви точно згадаєте різнокольоровий «Пломбір», шоколадну «Чебурашку», плодово-ягідне морозиво «Донецьке» та крем-брюле «Спортивне». А ще «Каштан», «Білосніжка», «З джемом в глазурі»…

Не знаю, який день ви згадуєте зі свого дитинства, але я пам’ятаю, як у магазині біля школи зламався холодильник і нам продавали морозиво за півціни. Тоді ми і запам’ятали всі ці назви назавжди.

А ще у Донецьку колись базувалося підприємство «Геркулес». З його асортименту ми завжди обирали морозиво «Сімейне». Його їли всією родиною і хтось з дорослих обов’язково казав: «ось це смачно, просто білий пломбір, не те що оці рожеві та фіолетові…».

Ці торти свого часу стали справжнім хітом на Донбасі та по всій Україні. Їх купували на всі дні народження, свята, і просто, коли дуже хотілося солоденького. Якщо хтось раптом не хотів їсти торт, всі казали: «Це смачний. Лучановський», і цей аргумент працював на відмінно. «Жозефіну», «Київський», «Паоло» та інші смачні десерти випускають і зараз, але вже не у Донецьку.

Мало хто може просто піти та оминути фірмовий магазин. Хочеться передивитися всі-всі торти, а краще — спробувати на смак.

Одного разу у Маріуполі автор цього тексту дуже довго блукав містом, бо «прогулянки — це корисно для здоров’я», і випадково знайшов магазин «Лучіано». Тоді було вирішено, що здоров’я не витримає без тортика.

Це продукт із серії «коли є — не цінуєш, а коли втрачаєш — плачеш». Ну хто міг уявити, що кудись може зникнути звичайна кам’яна сіль? Тепер ми шукаємо її залишки по всіх магазинах, бо виявилось, що інша — дорога, незвична, і якась така… несолона.

Вам також стало важко вгадати, скільки солі треба кидати в суп, кашу та салат? Все здається прісним, поки не підсолиш ще декілька разів. Частині українців навіть пощастило побувати в солоних печерах у Соледарі та побачити унікальну красу на власні очі. Напевно, коли війна скінчиться, багато людей поїдуть в це місце та обіймуть рідні пакуночки «Артемсолі».

Про цей продукт точно розповідати не треба. «Артемівське» пили за кожним столом. Проте, не всі знають, що ігристе вино виробляли за класичною французькою методикою, яка передбачає витримку від 9 місяців до кількох років. А от ціни на наше шампанське були значно нижчими. Ще раз сумно зітхнемо ми десь під кінець грудня.

Їх їдять і зараз, але для багатьох вони асоціюються саме з мирною Донеччиною, бо обидва бренди — родом з Донецької області. «Бонжур», «Супер Контік», «Шарм» — хто з нас цього не їв?

У Донецьку влаштовували екскурсії на фабрику «Конті» для дітей. Там давали пробувати все, що забажає душа — цукерки, печиво, рулети. Можна було їсти «Бонжур» на різних етапах його створення (саме тоді виявилось, що його виготовляють не спортивні чоловіки, як в рекламі, а звичайні машини).

Це насіння завжди було крупним та смачним. Але, може, і не в цьому його головна цінність. Здається, саме завдяки ньому, багато дітей вперше дізналося, хто такий Джон Юз та яке відношення він має до Донецька. Батьки охоче розповідали за лусканням чергової пачки.

Ще нещодавно ми їли хліб з Волноваського хлібозаводу. «Золотистий», «Молочний», «Слов'янський» — кожен пасував до окремої страви. Багато з нас навіть не замислювалися, що купують рідний продукт, а тепер навіть одна назва «Волноваський» викликає ностальгію.

Ми згадали лише частину продуктів, які виготовляли на Донеччині. Було ще багато брендів та торгових марок. Сподіваємося, що після перемоги та деокупації всіх територій Донецької області, ми знову зможемо купувати своє.

Нагадаємо, коли українське літо переможе російську весну — маріупольці зустрінуться «на фонтані».

Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24

ФОТО: nouvelles, Jilia Waterman та відкритих джерел