День Державного Гімну України — історія і традиції свята (ВІДЕО)
Сьогодні Державний Гімн об'єднує всіх українців у боротьбі з російським агресором
10 березня в Україні відзначається особливе свято — День Державного Гімну України. Це свято дуже важливе для всіх українців, особливо сьогодні, коли триває повномасштабна війна, оскільки воно символізує єдність, силу та стійкість нашої країни. День Державного Гімну — це нагадування про важливість національної ідентичності та єдності, а також свято унікальної культури та традицій нашої незламної країни. Саме так сьогодні звучить душа українського народу, що бореться за свою незалежність, волю та майбутнє. Саме так звучить єдність та незламність української нації.
Історія свята
Дата була затверджена у 2021 році 7 грудня Кабінетом Міністрів України. Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського «Ще не вмерла України…» став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного Гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню пам’яті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Перемишлі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна. 15 січня 1992 р. президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького. 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» зі словами першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Найбільш цікаві факти про Державний Гімн
1. Символічно, що вірш «Ще не вмерла Україна» був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині.
2. У 1863 році в 4-му номері львівського літературно-політичного часопису «Мета» серед інших поезій Тараса Шевченка («Лічу в неволі…», «Мені однаково…», «Весело сонечко ховалось», «Заповіт») був надрукований вірш «Ще не вмерла Україна», і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря.
3. Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його в Києві восени 1862 року. Цей вірш припав композиторові Михайлу Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми.
4. Спершу композитор представив цю патріотичну пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної «Громади» в Перемишлі (нині територія Польщі). А щоб усі члени «Громади» могли співати разом, зробив із неї хорову композицію.
5. Уперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року також у Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських «вечерниць в пам’ять Тараса».
7. Іван Франко та Леся Українка визначили «Ще не вмерла…» як національний гімн.
8. Під час перших у ХХ столітті національно-визвольних змагань, у період Української революції 1917−1921 рр. — при Українській Центральній Раді, Гетьманаті, Західноукраїнській Народній Республіці, Директорії УНР — український славень утверджується як національний і державницький. Тож творіння Чубинського і Вербицького у виконанні хору під орудою Кирила Стеценка лунало під час проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР.
9. Офіційне юридичне затвердження пісня «Ще не вмерла Україна» одержала 15 березня 1939 року — як гімн Карпатської України.
10. Слова Українського Гімну надихали у важких боях за незалежність із російськими загарбниками Героїв Крут, Січових стрільців, воїнів УПА.
11. Визначною подією стало виконання 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної Ради народних депутатів ХХІ («першого демократичного») скликання. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.
12. Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна».
13. 5 грудня 1991 року пісня-гімн вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента у виконанні хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського.
14. Офіційно «музична редакція» Державного Гімну була прийнята парламентом 15 січня 1992 року. Але тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроєкт підтримали 334 народних депутати — конституційна більшість (проти висловилися 46; не брали участі в голосуванні комуністи і соціалісти). Важливо, що в законодавстві Державний Гімн отримав редакцію «Ще не вмерли України…» — замість занепадницького, як вважається, варіанту «не вмерла Україна».
Читайте також: Військова форма для ЗСУ: історія створення та переваги
15. Гімн України набув найбільшої популярності під час Помаранчевої революції 2004-го, а особливо Революції Гідності 2013−2014 років. Славень «Ще не вмерла…» співали на Майдані щогодини. Мільйони протестувальників відчували духовну силу, впевненість у тому, що треба стояти, аби зберегти незалежність України, визволити її від проросійського режиму Януковича.
Важливо, що національний Гімн об'єднував протестувальників у хвилини найжорстокіших протистоянь. Сьогодні Державний гімн продовжує об'єднувати і надихати українців. Нерідко чуємо його тепер у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які захищають нашу країну від російських окупантів.
Текст підготовлено за наступними джерелами: daytoday.ua, novynarnia.com
Раніше Донбас24 розповідав, що українським біженцям у Європі планують продовжити тимчасовий захист.
Ще більше новин та найактуальніша інформація про Донецьку та Луганську області в нашому телеграм-каналі Донбас24.
ФОТО: з відкритих джерел