Чому після деокупації варто завітати до Урзуфа

Урзуф — село Мангушської селищної громади Маріупольського району Донецької області, яке відрізняється своєю чистотою, інфраструктурою та багатою історією

До повномасштабного вторгнення росії в Україну Урзуф вважався одним з найбільш популярних курортів на Азовському морі. Тут розташовано понад 40 баз відпочинку, включаючи 4 дитячих оздоровчих центри. За рік в село приїжджало близько 200 тисяч відпочивальників з різних областей України, країн СНД і Східної Європи. Впевнені, що після деокупації село знову стане популярним туристичним осередком.

Історія

Село засноване в 1779 році грецькими переселенцями з кримських поселень Урзуф (Гурзуф), Кизилташ (Краснокам’янка). Тоді в Урзуф прибуло 185 осіб (96 чоловіків і 84 жінки). Отримавши, згідно з грамотою Катерини II, відповідні права і привілеї, переселенці почали займатися землеробством, городництвом, вівчарством. Село розвивалося, збільшувалася його чисельність. Вже в 1902 році в Урзуфі проживало 2380 осіб (з них чоловіків — 1207, жінок — тисяча сто сімдесят три). До повномасштабного вторгнення росії в Україну в найбільшому селі Празов’я жило три тисячі осіб, проте влітку це число зростало за рахунок туристів. Цікаво, що назва населеного пункту прийшла від кримського Гурзуфа. За однією з версій, ця назва не грецька, а латинська. «Ursus» у перекладі з латинської означає «ведмідь». І це пояснення звучить досить логічно, адже кримський Гурзуф розташований неподалік від Ведмідь-гори (Аю-Даг). За іншою версією, назва пішла від слова «горзаннум». Так ще до приходу татар до Криму у генуезців називалися фортеці.

Найголовніші переваги Урзуфа як курортної зони

Урзуф має безліч переваг. По-перше, це прозора, як скло, вода, дуже чисті пляжі та м’яке повітря. По-друге, повна відсутність комарів, що відрізняє Урзуф від інших курортів. Загалом це пов’язано з тим, що поруч із селом немає лиманів, які крім лікувальних грязей постачають з собою величезну кількість комах. І, по-третє, приємно вражає розвинута інфраструктура села. Пляжі Урзуфа впорядковані: є навіси, роздягальні, смітники, туалети. На березі — атракціони на будь-який смак: гірки, «банани», скутери, водні велосипеди. У центрі селища — картинги, «Луна-парк», дискоклуб, кінозали, інтернет-кафе. Територія села містить поклади молодої глини, що використовується для профілактики низки захворювань. Цікаво, що в Урзуфі працює і наметове містечко. Кемпінг «Скеля» розташований в самому селищі і добре обладнаний. У кемпінгу є електрика, питна вода, душові, туалети, місця для шашлику і барбекю. До того ж, важливим є і великий вибір житла в пансіонатах та базах відпочинку на будь-який смак і гаманець.

Визначні пам’ятки та цікаві місця Урзуфа

Для любителів історії цікаво буде дізнатися, що в Урзуфі є Шкільний музей, який був створений в 2003 році за підтримки селищної адміністрації. Фонд музею налічує понад 100 експонатів, які розкажуть про цікаві факти з історії селища і життя його мешканців. У музеї зібрані предмети побуту, одяг, господарські речі та знаряддя праці, які використовували предки. А справжньою гордістю жителів є Храм Архістратига Божого Михаїла, який побудований в 1876 році, і є найстарішим храмом у всьому Приазов'ї. Храм був закладений на місці дерев’яної церкви, побудованої в Урзуфі грецькими переселенцями. Висота храму становить 33 метри, а будівництво тривало протягом 15 років за участю архітекторів з Італії. Приміщення храму прикрашають понад 50 ікон у візантійському стилі. Храм пережив німецьку окупацію, а під час радянської влади зовсім був закритий. Сьогодні Михайлівська церква — це визначна пам’ятка культури та історії.

Ще однією місцевою визначною пам’яткою є колодязь «Урзуфська казка», який був побудований в 2005 році. Всі знають, що на курорті питна вода здебільшого привізна, а в цьому колодязі будь-який охочий може втамувати свою спрагу.

Думаємо, що все перелічене є запорукою для гарного відпочинку в селі і після звільнення з-під окупації село обов’язково відновить свою туристичну діяльність.

Нагадаємо, раніше Донбас24 розповідав історію вдови азовця Тамари Яніної.

ФОТО: з відкритих джерел.

Демідко Ольга